Саміт Україна – Південно-Східна Європа 2025: підтримка та співпраця

11 червня 2025 року в Одесі пройшов саміт “Україна – Південно-Східна Європа”, в якому взяли участь президент України Володимир Зеленський, заступник міністра закордонних справ Андрій Сибіга та представники країн Балканського регіону. Серед учасників були президенти Румунії Нікушор Дан, Сербії Александар Вучич, Молдови Майя Санду, а також прем’єр-міністри Болгарії, Хорватії, Греції, спікерка парламенту Албанії, віцепрем’єр Північної Македонії та міністерка закордонних справ Словенії.

На саміті лідери країн висловили свою підтримку Україні. Президент Сербії Александар Вучич запропонував допомогу у відновленні українських міст:

“Я хотів би отримати вашу підтримку, пане президенте Зеленський, щоб ми могли взяти одне або два міста чи один невеликий регіон, який ми могли б відродити. І я думаю, що це було б чимось дуже помітним для людей в Україні, якби вони отримали чітку і дуже конкретну підтримку. Щось на кшталт того, що робив Азербайджан”.

Президент Румунії Нікушор Дан прокоментував проблему дезінформації щодо призову до війська в Україні:

“Це дуже чітка дезінформація. Є певна межа між дезінформацією та свободою слова. Я думаю, що це нова тематика для кожного з нас як реагувати за короткий проміжок часу і як реагувати на те, коли кількість цієї дезінформації така значуща”.

Президентка Молдови Майя Санду підкреслила важливість співпраці з Україною у боротьбі з російською гібридною агресією та захисті громадян від пропаганди:

“Ми добре знаємо, як працює російська пропаганда і як вона створює ці важелі. Ми вчимося один в одного, як не потрапляти в ці пастки”.

Вона також зазначила, що Молдова прийняла понад 100 тисяч біженців з України, підготувала українських саперів і сприяла транзиту зерна для підтримки української економіки.

Спікерка парламенту Албанії Еліза Спіропалі висловила підтримку євроінтеграційним зусиллям України та наголосила на важливості справедливого миру:

“Щодо вступу України до ЄС, ми цілковито підтримуємо всі зусилля, що докладає Україна. І в політичній ситуації ми бачимо прискорення всіх цих процесів для всіх країн-кандидатів”.

Міністерка закордонних справ Словенії Таня Файон підкреслила необхідність повного припинення вогню та притягнення винних до відповідальності:

“Для нас головним пріоритетом є повне та безумовне припинення вогню. І ми продовжимо працювати разом з усіма нашими партнерами в Європі та глобально, щоби досягнути миру, який спиратиметься на статут ООН та який буде прийнятним для України”.

Прем’єр-міністр Греції Кірьякос Міцотакіс запропонував створити транспортний коридор, що з’єднає грецький порт Александруполіс з Одесою через Варну та Констанцу, з можливим фінансуванням ЄС:

“Я бачу Одесу, як частину амбітного транспортного проєкту, який почнеться в порті Александруполісі, потім рухається до Констанції і закінчується в Одесі. Це може бути запропоновано для фінансування з ЄС. Це б включало газові трубопроводи, залізницю, електроенергію – це було би проєктом, який створить додатковий коридор для України, щоб транспортувати ваші товари набагато швидше через море”.

Президент Чорногорії Яков Мілатович підтримав ідею негайного припинення вогню як першого кроку до тривалого миру:

“Я вважаю, ми всі за негайне припинення вогню як першого кроку до тривалого та справедливого миру для України”.

Президент України Володимир Зеленський розповів про заходи захисту від можливих енергетичних загроз та підкреслив стратегічне значення Одеси для безпеки Європи:

“Передусім, захист – це протокол протиповітряної оборони, я не буду говорити, які системи у нас знаходяться, яку енергетику вони захищають”.

“Одеса дуже важливе місто для всіх нас. Це не лише символ півдня України, це перехрестя між Північною та Південною Європою, між Балканами та Кавказом, між європейською стабільністю та загрозами, що підривають її”.

Саміт “Україна – Південно-Східна Європа” став важливим майданчиком для зміцнення співпраці між Україною та країнами Балканського регіону. Останній, третій за рахунком, саміт відбувся у жовтні 2024 року в Дубровнику, де була ухвалена Дубровницька декларація.