У коментарі виданню #Букви Назар Токар пояснив, що “чорний список” було сформовано за результатами тривалого жвавого обговорення всередині Вікі-спільноти, у якому могли брати участь всі охочі. Затверджувався “чорний список” також колегіально — рішення не було одноосібним.

За словами Токаря, активізувалося обговорення створення такого списку після зґвалтування та катування поліціянтами жінки в Кагарлику. Тоді одразу декілька видань, порушуючи норми етики, поширили особисту інформацію жертви, вказавши не  лише  її ім’я, а й адресу, ім’я дочки постраждалої жінки тощо.

Адміністратор Укрвікі запевняє, що ідея створення такого списку не нова. Такими ж інструментами користується чимало інших мовних версій онлайнових енциклопедій. Саме українська команда в цьому питанні орієнтувалася на досвід болгарської Вікіпедії.

Такі кроки, зазначає Токар, зумовлені тим, що якщо державна політика щодо дезінформації є недостатньо ефективною, заходи  для боротьби з фейками, маніпуляціями та пропагандою доводиться брати на себе небайдужій спільноті.

Що ж Вікі робитиме в цьому напрямі  далі? Впродовж наступних 1-2 місяців (термін ще остаточно не визначено) команда української Вікіпедії спостерігатиме за тим, чи допомагають сповіщення-попередження зменшити кількість посилань на вказані джерела.

Якщо цей крок не допоможе, є ймовірність, що право додавати редагування з посиланнями на ЗМІ з “чорного списку” залишать лише  за адміністраторами та модераторами, які перевірятимуть правдивість вказаних в матеріалах фактів.

За власниками сайтів з “чорного списку” залишено право брати участь в обговореннях, аби домогтися виключення з переліку, але визначеної процедури для цього поки що немає. Самі адміністратори не виключають, що перелік зазнаватиме змін.

• Раніше повідомлялося, що найбільша онлайнова енциклопедія “Вікіпедія” вперше за десять років змінить дизайн.