Про це йдеться у заяві “Медіаруху”.

“Ми, члени “Медіаруху”, українські журналісти й медійні неурядові організації, підтримуємо рішення Національної ради з електронних медіа Латвії позбавити ліцензії телеканал “Дождь”. Вважаємо це рішення вмотивованим, а міркування регулятора щодо загрози національній безпеці Латвії, яку несе це медіа, – обґрунтованими”, – заявили українські медійники.

На думку “Медіаруху”, позиція окремих міжнародних, латвійських і російських організацій і людей, які закликають скасувати це рішення, або заснована на непоінформованості, недостатньому розумінні контексту і суті подій, або ж політично вмотивована.

Медійники зауважили, що, захищаючи телеканал, який демонстративно ігнорує закони європейської держави, що дала йому прихисток, ці люди і організації мимоволі сприяють досягненню цілей російської агресії. А агресивні наміри Росії не обмежуються кордонами України й загрожують усій Європі.

Далі у заяві українських медійників мовиться:

“На нашу думку, рішення Національної ради має легітимні, законодавчі, безпекові та політичні підстави, а також продиктоване міжнародними зобов’язаннями, які Латвія має в контексті свого членства у Європейському союзі. Це рішення не є наступом на свободу слова, бо відповідає процедурам, закріпленим у латвійському законодавстві, й загальноприйнятим традиціям співпраці.

Порушення закону, які вчинив телеканал, були очевидними та трапляються не вперше. Нагадаємо, 2017 року український регулятор — Національна рада з питань телебачення і радіомовлення – вилучила “Дождь” із переліку іноземних каналів, дозволених до ретрансляції в Україні, через зображення Кримського півострова частиною Росії. Те саме “Дождь” робив і в Латвії”.

Також у заяві “Медіаруху” зазначається, що зображення Криму частиною Росії, постійний дисклеймер, що “повідомлення створене іноземним агентом”, а також незаконні поїздки журналістів “Дождя” в окупований Крим з території Росії свідчать, що телеканал системно виконує саме російське законодавство. Натомість закони країн, у яких канал працює і ретранслюється, редакція “Дождя” систематично ігнорує. Свідченням цього є й відмова каналу супроводити свій ефір субтитрами державною мовою країни, в якій він працює.

На думку медійного руху, так звані “обмовки в ефірі” — формулювання «наша армія» щодо російської армії і слова ведучого Олексія Коростельова про “допомогу мобілізованим російським військовим з оснащенням і побутовими умовами” — ми розцінюємо як свідчення того, що позиція “Дождя” у війні, де Росія є агресором, а Україна боронить свій суверенітет, є фактично проросійською.

Крім того, слова про “антивоєнну” спрямованість каналу суперечать його діям, зокрема систематичному висвітленню проблем із забезпеченням російської армії, розв’язання яких допомагає Росії вести загарбницьку війну. І оскільки Сейм Латвії визнав Росію державою-спонсором тероризму і назвав її дії в Україні “цілеспрямованим геноцидом проти українського народу”, реакція латвійського регулятора на таку позицію “Дождя” є логічною і справедливою.

Українські медійники нагадали, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Латвія видала дозвіл на роботу близько 250 російським журналістам. Рішення Національної ради може стати для них сигналом, що закони країни, в якій вони живуть і працюють, слід поважати й виконувати. Якщо ж це рішення буде скасоване під тиском необґрунтованої, на нашу думку, критики, неконтрольована російська медіаприсутність у Латвії може стати серйозною загрозою національній і європейській безпеці.

Про це свідчить і український досвід боротьби з російськими й проросійськими медіа, які працювали на руйнування української державності, поширюючи дезінформацію, фейки та пропагандистські наративи Кремля. Російську медійну присутність в Україні вдалося знешкодити лише рішучими діями, які теж зазнавали критики як “наступ на свободу слова”. Насправді ж вони відповідали рівню загроз, які постали перед Україною у зв’язку з російськими гібридними інформаційними впливами. Так само доречними є й дії Національної ради Латвії.

“Кожна держава має право захищати свій національний суверенітет і безпеку в інформаційному просторі в той спосіб, який вважає за потрібне. Принагідно дякуємо Латвії за підтримку України в боротьбі проти російської агресії, за гуманітарну й військову допомогу, а також підтримку українських громадян, змушених покинути свою країну через російське вторгнення”, – мовиться у заяві “Медіаруху”.

Нагадаємо, що 6 грудня, Національна рада з електронних ЗМІ Латвії (NEPLP) ухвалила рішення про анулювання ліцензії російського телеканалу “Дождь”, який раніше був учасником кількох скандалів щодо підтримання російських військових та пропагандистських наративів РФ.

“У зв’язку з загрозою національній безпеці та громадському порядку сьогодні вранці NEPLP прийняв рішення скасувати дозвіл на трансляцію телеканалу “Дождь”, – заявив голова ради Іварс Аболіньш. За його словами, керівництво телеканалу не розуміло характер та серйозність кожного окремого порушення та всіх порушень загалом.

Довідка. Медіарух – спільнота, що об’єднала журналістів провідних українських медіа, журналістів-розслідувачів та експертів медійних громадських організацій.

• Російський телеканал “Дождь” – який позиціонує себе як опозиційний – позбавили ліцензії на мовлення у ще одній країні Європи. Цього разу – у Литві.
• Російський політик Олексій Навальний, засуджений в РФ, виступив на підтримку телеканалу “Дождь”, у якого влада Латвії, а згодом і Литви відкликала ліцензію на мовлення.
• Національна рада з електронних ЗМІ Латвії (NEPLP) оштрафувала російський телеканал “Дождь” на 10 тисяч євро за карту, де Крим входить до складу Російської Федерації.