Відповідне відеозвернення опублікував журналіст “Радіо Свобода” Мар’ян Кушнір.

За словами журналістів, лише “виняткові” працівники ЗМІ з обраних медіа мають доступ до “червоних зон”.

“Ми – кореспонденти, які висвітлюють російсько-українську війну. Ми знімаємо. Фотографуємо. Ми пишемо тексти й записуємо аудіоісторії. З 2014 року, а не з 24 лютого 22-го говоримо про військових на передовій та про цивільних у прифронтових містах та селах. І це для нас – більше, ніж просто робота. Це – наш внесок у майбутню перемогу України. І наша можливість помститися за тих, кого в нас назавжди забрали вороги”, – йдеться у зверненні.

Медійники звернули увагу, що наполягали на виконанні своєї місії завжди. Зокрема вони “не просили у держави пільг, нагород чи страховок”, а “завжди й усюди наполягали на можливості виконувати свою місію”.

“Ми маємо акредитацію від Міністерства оборони, відповідні навички та досвід, засоби захисту, а також просто безцінну і фундаментальну, як для роботи журналістів на війні, довіру військових та добровольців, яку напрацювали роками”, – додали у зверненні.

За їхніми словами, нині журналісти вимушені протистояти не лише росіянам, а й “системі української влади, яка вирішила цензурувати війну”.

“Заборона працювати у “червоній зоні”, де досі залишаються цивільні жителі. Додаткові дозволи для потрапляння в окремі місця. Створення списків виняткових журналістів з переліку обраних медіа: чомусь тільки вони мають преференцію доступу до “червоних зон”. І найперше – відсутність діалогу, будь-яких пояснень і аргументацій. Основна проблема в тому, що більшість фронту закрита для всіх журналістів”, – йдеться у зверненні воєнкорів.

Журналісти додали, що розуміють військову необхідність окремих обмежень. Як вони зазначили, нині в них забирають будь-яку можливість працювати.

“Наразі на фронті виникла суттєва проблема з нашою роботою, оскільки фактично в журналістів залишається лише знімання артилерії та тилу. Окремі ділянки фронту залишаються повністю закритими для преси. Свобода слова є цінністю, за яку ми боремось. Фото- та відеофіксація – важлива частина інформаційної війни, а також нашої майбутньої інформаційної спадщини, тому що фото- та відеохроніка для майбутніх поколінь формується саме зараз. Ми не хочемо до списку “своїх”. Ми мріємо, щоб в Україні взагалі не було таких списків. Ми не вимагаємо преференцій. Але вимагаємо поваги до своєї роботи та можливості й надалі виконувати її”, – зазначили воєнкори.

До звернення долучилися: Анна Кудрявцева та Євгенія Китаїва, 5 канал, Костянтин Мельников, Тетяна Наконечна та Олег Корнієнко, “Факти”, ICTV,  Мар’ян Кушнір й Ольга Омельянчук, “Радіо Свобода“, Єгор Логінов, “Донбас. Реалії” (проєкт Радіо Свобода), Анастасія Федченко, “Новинарня“, Стас Кухарчук, Руслан Смещук та Ігор Левенок, “Інтер“, Юлія Кирієнко та Наталія Нагорна, ТСН, 1+1, Олена Максименко, журналістка-фрилансерка.

Інститут масової інформації взяв коментар у журналістки “Новинарні” Анастасії Федченко, яка розповіла, що дізналася про списки від колег.

“Вважаю, що саме існування списків – дичина, і такого не має бути у демократичній країні навіть у стані бойових дій. Фронт має бути відкритим для журналістів”, – зазначила журналістка.

Вона підкреслила, що зонування – нормальна світова практика, коли журналісти розуміють військових та доцільність чи недоцільність роботи медіа, де тривають бої. Утім, так званий “світлофор” може дати простір для ручного управління, коли певний командир просто не хоче співпрацювати з журналістами.

За словами журналіста телеканалу ICTV Костянтина Мельникова, він отримав інформацію, що в “червоних” зонах зможуть працювати переважно журналісти телеканалів з марафону “Єдині новини”. Із власних джерел він дізнався, що його в списку немає, а чим це вмотивовано – невідомо.

“ІМІ звернувся до Генерального штабу ЗСУ та до Офісу президента по коментар щодо обмежень у роботі медіа на фронті та щодо існування списку обраних журналістів”, – додали у виданні.