Джерело: Washington Post.

“Будучи професійним військовим, Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний правильно оцінює ситуацію і знає, що його армія має лише дві основні переваги при переході від оборони до наступальних операцій: вибір часу і місця наступу. Він чудово розуміє, що, кинувши десятки тисяч українських солдатів проти російських сил, які протягом не одного місяця готували оборонні позиції, їх неможливо буде відкликати”, – пояснив Гертлінг.

На його переконання, Залужний спільно з іншими командирами української армії готували весняний контрнаступ ЗСУ місяцями, а можливо – навіть з літа минулого року, одразу після успішної наступальної операції на Харківщині. Йому довелося аналізувати звіти розвідки, стежити за російськими позиціями, націлюватися на ворожі штаби і запаси та сигналізувати бійцям опору в тилу ворога.

“Проте, найскладніше, що потрібно було зробити Залужному, це синхронізувати поточну мобілізацію зі своїми союзниками, які тренували та навчали українських армійців в різних куточках світу. Далі Головнокомандувач ЗСУ повинен був організувати перекидання цих сил назад в Україну, а вже згодом – і на плацдарми поблизу місця, де українська армія планує розпочати контрнаступ. Це взагалі майже непосильне завдання, яке важко виконати навіть найкращому командувачу”, – наголошує Гертлінг.

Після інтеграції щойно навчених українських військових назад у своє командування і розміщення підрозділів вздовж фронту для потенційного наступу, Залужний почне втілювати розроблену стратегію.

Наступальні операції потребують більше сил, маневреності, точності прицілювання і ведення вогню, а також довших і більш захищених ліній постачання озброєння та живої сили. Дотепер українська армія не виконувала нічого подібного в такому масштабі.

“З власного досвіду підготовки та ведення бойових дій можу лише сказати, що навіть досвідчені війська зазнають складностей із зосередженням всієї бойової міці у декількох вирішальних точках атаки. Проте українська армія не має вибору, вона повинна реалізувати це. За моїми прогнозами, у межах контрнаступу Залужному вдасться звільнити більшу частину – якщо не всю – територію, окуповану росіянами”, – резюмував генерал.

Додамо, українським силам вже вдалося витіснити російські підрозділи на околицях Бахмута (Донецька область) на декілька кілометрів, проте в самому місті ситуація й досі дуже складна. Бахмут, на переконання українських солдатів, залишається “місцем небаченої раніше жорстокості”.

Тим часом заступниця міністра оборони України Ганна Маляр повідомила, що українські війська поступово просуваються у двох напрямках у передмісті Бахмута. За її словами, через активні бойові дії неможливо надати точну інформацію про стан боїв, проте посадовиця запевняє, що українські військові “знищують ворога і вже взяли багато полонених”.

Протягом останнього тижня, як розповіли українські військові, росіяни вдавалися до використання запалювальних боєприпасів, щоб витіснити їх з позицій. Воїни ЗСУ стверджують, що ці бомби – це фосфорні боєприпаси, заборонені міжнародним правом для використання проти цивільного населення, але не проти військових об’єктів. Відомо, що вони можуть горіти з температурою понад 760 градусів за Цельсієм.

• За інформацією британських розвідників, найманці ПВК “Вагнер” продовжують поступово очищувати позиції ЗСУ у центрі Бахмута. Своєю чергою, українські бійці досягли прогресу на флангах міста.
• 14 травня міністерство оборони Росії визнало, що двох офіцерів старшого командного складу було ліквідовано на сході України, коли сили Києва відновили спроби прорвати російську оборону в охопленому бойовими діями Бахмуті.
• Станом на 13 травня Збройні сили України продовжували контратаку в районі міста Бахмут Донецької області на тлі заяв про подальші здобутки на південний захід від міста.