Про це повідомляє Irish Examiner.

Зазначається, що жінкам та дітям з України повідомили, що менш ніж за 48 годин їх буде переселено з Кілларні у Ко-Майо. Натомість у готелі Кілларні, де мешкають українці, заселять близько 200 чоловіків. які шукають прихистку.

Мер Кілларні на екстреній зустрічі лідерів громади заявив, що переселення шукачів притулку в готель і виселення вимушених переселенців з України, які проживають там протягом шести місяців, “не має жодного сенсу”.

Близько 192 чоловіків були доставлені автобусом до готелю Кілларні 8 жовтня з готелю CityWest у Дубліні. Серед 192 чоловіків є представники 16 національностей, зокрема лівійці, алжирці, іранці та грузини.

Мешканцям з України 7 жовтня усно повідомили про переселення, а вже 10 жовтня їм надали офіційне письмове повідомлення. Українців, серед яких до 40 дітей шкільного віку, вивезуть автобусами до Вестпорта 12 жовтня.

Українські діти під час проживання у Кілларні відвідували сусідню національну школу Сент-Олівер. Колм О’Суйлеабхайн, директор школи в Балікашіні, сказав, що він та інші директори шкіл були “деморалізовані” після того, як доклали стільки зусиль для інтеграції української громади в Кілларні.

“Інтеграція спрацювала. На цей час їх переміщення абсолютно несправедливе”, — сказав О’Суйлеабхайн.

Йшлося не про пріоритетність однієї групи над іншою, і чоловіки, які прибули до готелю в Кілларні, який зараз є Центром прямого забезпечення, мали повне право бути в Кілларні, наголосив О’Суіллеабхайн.

Однак річ у тому, що група українців у готелі перебувала в Кілларні понад шість місяців і оселилася там разом із дітьми.

“Було встановлено величезні опори, і вони працюють. Є інтеграція”, – сказав він.

Директору початкової школи зателефонував Шон Коффі, директор середньої школи Св. Брендана в Кілларні, де навчаються деякі українські підлітки. Він так само розчарований, сказав О’Суйлеабхайном.

У березні громада Кілларні отримала “велику скоординовану відповідь”.

Батьківські асоціації також наполегливо працювали над інтеграцією українців, і в національному парку влаштовували кавові ранки та соціальні прогулянки.

“Чесно кажучи, це дещо деморалізує. Модель переміщення дітей волею-неволею не працюватиме для шкіл”, — сказав О’Суйлеабхайн щодо переміщення дітей із Кілларні до Вестпорта.

Джерело повідомило, що українки в готелі Кілларні збентежені новиною про виселення. Декілька з них працюють у місті, зокрема семеро українок – у самому готелі, а інші працюють на підприємствах у центрі міста.

Мер Кілларні Найл Келлехер закликав скасувати рішення про переселення. Він також закликав до медичної та іншої підтримки для Кілларні, який зараз приймає велику кількість шукачів притулку та вимушених українських переселенців.

Увечері 10 жовтня в готелі відбулася екстрена зустріч, на якій були присутні Файн Гейл ТД Брендан Гріффін, Центр підтримки іммігрантів Кілларні та директори шкіл, а також українські представники.

“Ми хочемо скасувати це рішення. Який сенс у тому, щоб ми виселяли людей, які живуть тут з березня, щоб прийняти інших?” – сказав Келлехер.

Він додав, що міжнародне агентство розміщення керує людьми, як “пішаками на шахівниці”.

Однак міністр у справах дітей Родерік О’Горман відкинув заклики зупинити переміщення українців.

Таким чином О’Горман відповів заступнику голови уряду Брендану Гріффіну, який назвав цей крок “повністю обурливим” і закликав О’Гормана втрутитися та “вчинити правильно”.

Гріффін сказав, що українці оселилися в Кілларні, пустили коріння, вступили до шкіл, а матері працюють на місці. Він додав, що виселення українців з Кілларні буде “негуманним”.

О’Горман визнав, що переїзд до Мейо матиме вплив на сім’ї українців та окремих людей.

За його словами, причиною переїзду є поточний тиск на Іралнідію щодо забезпечення потреб вимушених переселенців з України та осіб, які шукають міжнародного захисту. За останній місяць кількість українців, які прибувають до країни, зросла вдвічі, додав міністр.

Він сказав, що кількість заявників на міжнародний захист залишається високою, і він та його департамент продовжують відчувати реальні труднощі з пошуком житла для тих, хто звертається за міжнародним захистом.

“У нас вже була ситуація, коли через відсутність житла для тих, хто шукає міжнародного захисту, нам доводиться відмовляти заявникам на міжнародний захист на кілька днів”, – додав він.

Він додав, що знає, що прохання людей про переїзд матиме вплив на них.

“Я абсолютно згоден з цим. Але принципово мій департамент має бути в змозі забезпечити проживання та харчування для всіх заявників — як українських, так і тих, хто просить про міжнародний захист — і це те, що ми прагнемо зробити”, — сказав він.

Гріффін, своєю чергою, сказав, що “це абсолютно неприйнятно” та закликав міністра хвалити правильне рішення.

“Це негуманно, і якщо ми розглядаємо цю надзвичайну ситуацію як гуманітарну відповідь, у центрі цього має бути людство. Я прошу вас подивитися на альтернативне житло, і якщо цих людей потрібно переселити, ми уникнемо цієї жахливої, жахливої ​​ситуації”, – додав він.