Про це він розповів в інтерв’ю телеканалу Espreso.TV

Він зазначив, що одна з вимог, яка висувається до будь-якого історичного, національного наративу – це не тільки його прийняття, і сприйняття, і накинення за допомогою пропаганди всередині країни, але це також є його визнання сусідами або світовою спільнотою.

На думку історика, для того, щоб будь-який російський чи український, чи інший наратив відповідав цим вимогам і був визнаний сусідами, він має бути в діалозі й контакті із цими сусідами і з тими наративами, які витворюються там.

“Тобто, чи може Польща написати наратив для Росії, і він стане російським? Ні! Але чи може нормально і довго функціонувати російський наратив без урахування того, як на Росію дивляться Україна, Польща? Ні”, – пояснив Сергій.

За його словами,  ще один історичний прецедент, проблема і трагедія України в тому, що наратив великої російської нації створили українці для росіян. Створили це в Києві, у Києво-Печерській лаврі. Називався він “Синопсис”, опублікований у 1674 році під проводом архімандрита лаври Інокентія Гізеля. Він перевидавався безліч разів, став першим друкованим підручником російської історії для цілої Російської імперії 18 століття. Його читачем, прихильником та популяризатором був Михайло Ломоносов.

“І цей наратив ставив Київ центром російської історії, частково ми це переживаємо зараз, платимо за рахунками 17 століття, за рахунками Гізеля. Це накладає на нас історичну відповідальність – тому, що ми маємо ще раз переписати російську історію, запропонувати їм інше бачення, інше мислення, з Києвом уже не в центрі цієї історії, а з Києвом як центром окремої держави, свідомості, культури, ідентичності, якщо не цивілізації”, – зазначив Сергій Плохій.

Також, на його думку, значення історії – надзвичайно важливе в контексті цієї війни (війни Росії проти України – ред.). Насамперед ця війна – це історична подія, і це не тільки тоді, коли йдеться про Україну, а коли йдеться про весь світ та світові зміни: це завершення періоду “довгого миру” після холодної війни, це реструктуризація відносин у Європі і світі щодо відносин між Європою і Росією, це велика зміна для України.

Історик зауважив, що, починаючи ще з 2014 року, в українському суспільстві почали відбуватися тектонічні зміни, зокрема й щодо ставлення і зацікавлення історією. І всі ці дні широкомасштабної війни РФ проти України лише посилили ці процеси.

Також Плохій згадав, як один із партійних кореспондентів назвав президента Зеленського “Черчиллем з айфоном”. Він вважає, що ці паралелі є не лише в особі чинного провідника України й тодішнього провідника Великої Британії.

“Ця війна – це найбільший військовий, військово-політичний конфлікт у Європі, починаючи з Другої світової війни. З 2014 року анексія Криму, а тепер – формальна анексія територій, які Росія навіть не контролює на півдні та на сході України, – це перший приклад в Європі після 1945 року анексії території однієї держави іншою”, – розповів Сергій Плохій.

А також додав, що з огляду на кількість біженців, на кількість військ, страждань, на рівень воєнних злочинів, нам нема де більше шукати паралелі, як із Другою світовою війною. Навіть, якщо подивитися на риторику, яка вживається з обох боків російсько-української війни – це на певному рівні спроба вживати риторику Другої світової війни.

Плохій висловив думку про те, що репертуар історичної пам’яті та порівнянь приводить нас так чи інакше до Другої світової війни. Навіть гасло “Слава Україні! – Героям Слава!” зараз позбавлене вузького радикально-національного звучання, яке було в міжвоєнний період, але це також наша спроба шукати “usable pass”, минуле, яке може знадобитися і допомогти нам сьогодні.

“Це знову і знову Друга світова війна. І виникає питання для нас і для всього світу: чи ця масштабна війна, яка до цього часу залишається регіональною, може стати тригером для загальноєвропейського чи загальносвітового конфлікту? Ми не були в подібній ситуації, а Європа в ній не була з кінця Другої світової війни, з 1945 року”, – підсумував історик Сергій Плохій.

А також зазначив, що те, що зараз роблять Україна та українці протягом довгих місяців широкомасштабної війни РФ, змінює не лише наше життя, а змінює увесь світ.

• Український історик, професор кафедри української історії в Гарвардському університеті Сергій Плохій назвав російсько-українську війну імперською й колоніальною, яка є наслідком розпаду Радянського Союзу.
• Вилучення ядерної зброї у Росії під час розпаду СРСР вважалося нереалістичним – історик Сергій Плохій.
• За версією The New York Times, до переліку найкращих видань додали книгу про культурну спадщину України. Видання вийшло у листопаді.