Україна висунула пропозицію Євросоюзу щодо зниження ціни на російську нафту до 30 доларів за барель. Цю інформацію озвучив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час свого візиту до Брюсселя, де проходило засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС. Наразі діюча цінова межа становить 60 доларів за барель.

Сибіга подякував за ухвалення 17 пакету санкцій і підкреслив важливість посилення тиску на Росію. Він зазначив, що Україна не є перешкодою для миру, а навпаки, президент Росії Володимир Путін продовжує агресію, тому необхідно активізувати дипломатичні зусилля для стримування конфлікту та відновлення миру в Європі.

Міністр також акцентував увагу на необхідності посилення тиску на російську банківську систему, зокрема на Центральний банк. У грудні 2022 року країни “Групи семи” запровадили обмеження на ціну російської нафти, заборонивши її торгівлю, якщо ціна перевищує 60 доларів за барель, а також обмеживши страхування та обробку вантажів з російською нафтою, якщо вона продається за вищою ціною.

Росія намагалася обійти ці обмеження, використовуючи “тіньовий флот” танкерів без страховки від західних компаній, і нафта марки Urals часто продавалася вище встановленої межі. Проте на початку квітня ціна на нафту впала нижче 60 доларів через глобальні економічні побоювання, зокрема у зв’язку з можливими тарифами з боку США.

20 травня Рада Європейського Союзу ухвалила 17 пакет санкцій проти Росії, який включає обмеження на діяльність російського “тіньового флоту”. Цей пакет є найбільшим в історії ЄС і передбачає заборону на доступ до портів та послуги для 342 суден, що займаються незаконним транспортуванням російської нафти.

Крім того, ЄС запровадив індивідуальні санкції проти компаній та осіб, які підтримують функціонування “тіньового флоту”, зокрема з ОАЕ, Туреччини та Гонконгу. Також під санкції потрапили великі російські нафтові компанії, такі як “Сургутнефтегаз”, які фінансують військові дії Росії.

Новий пакет санкцій охоплює понад 45 російських компаній і фізичних осіб, які постачають зброю, безпілотники, боєприпаси та військову техніку для російської армії. ЄС також розширив санкції на китайські, білоруські та ізраїльські компанії, які допомагають Росії у військово-промисловому секторі.

До списку санкцій додано 31 організацію, які сприяють військовому комплексу Росії, включаючи компанії з Сербії, ОАЕ, Туреччини, В’єтнаму та Узбекистану, що допомагали обходити експортні обмеження. Окремі санкції також спрямовані на боротьбу з розграбуванням культурної спадщини в Криму та незаконною експлуатацією сільськогосподарських ресурсів України. Загалом обмеження ЄС тепер поширюються на понад 2400 фізичних та юридичних осіб, чиї активи заморожені, а громадянам та компаніям ЄС заборонено надавати їм фінансову підтримку.