Телефонні переговори США та Ірану на тлі ізраїльських ударів

Спеціальний представник США Стів Віткофф та міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі провели кілька телефонних переговорів після початку ізраїльських атак на Іран, намагаючись знайти дипломатичне рішення для поточної кризи. Цю інформацію підтвердили джерела, близькі до ситуації.

Дипломати, які побажали залишитися анонімними через чутливість теми, повідомили, що Арагчі підкреслив, що Тегеран не повернеться до переговорів, якщо Ізраїль не припинить свої атаки, які розпочалися 13 червня.

Обговорення також стосувалося пропозиції США, наданої Ірану наприкінці травня, щодо створення регіонального консорціуму для збагачення урану за межами Ірану. Однак Тегеран досі відхилив цю ініціативу.

Цього тижня телефонні розмови стали найбільш змістовними з моменту початку контактів у квітні. Раніше обидва дипломати обмежувалися короткими зустрічами після раундів непрямих переговорів.

Регіональний дипломат, близький до Тегерана, зазначив, що Арагчі повідомив Віткоффу про готовність Тегерана “проявити гнучкість у ядерному питанні”, якщо Вашингтон тиснутиме на Ізраїль, щоб той зупинив війну.

“Арагчі сказав Віткоффу, що Іран готовий повернутися до ядерних переговорів, але не зможе, якщо Ізраїль продовжуватиме бомбардування”.

До цього часу Арагчі та Віткофф не мали прямих контактів, окрім коротких зустрічей після п’яти раундів непрямих переговорів, присвячених тривалій ядерній суперечці Ірану.

Інший регіональний дипломат повідомив, що перший дзвінок був ініційований Вашингтоном, який також запропонував нову ініціативу для подолання глухого кута через конфлікт “червоних ліній”.

Президент США Дональд Трамп наполягає на тому, щоб Тегеран припинив збагачення урану на своїй території, тоді як верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї стверджує, що право Ірану на збагачення не підлягає обговоренню.

Високопоставлений європейський дипломат зазначив, що на саміті G7 стало зрозуміло, що Трамп прагне швидкого завершення операцій і хоче, щоб іранці вели переговори, але з чіткою вимогою прийняти його умови для припинення війни.

Через ізраїльські удари та риторику Трампа дипломати вважають, що Іран не може вести публічні переговори зі США, але зустрічі з європейськими посередниками для просування дипломатії виглядають більш реалістичними для Тегерана.

Ізраїльські удари по Ірану

У ніч на 13 червня Армія оборони Ізраїлю розпочала повітряну операцію проти ядерної програми Ірану. Ізраїльські ВПС завдали ударів по десятках цілей, включаючи об’єкти, пов’язані зі збагаченням урану та військовими базами.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу заявив, що метою операції є “завдати удару по ядерній інфраструктурі Ірану, його заводах з виробництва балістичних ракет та військових потужностях”. Він підкреслив, що операція триватиме доти, поки завдання не буде виконано повністю.

Внаслідок атаки загинули командувач Корпусу вартових Ісламської революції Хосейн Саламі та начальник Генштабу Збройних сил Ірану Мохаммад Багері, про що повідомило іранське державне інформагентство.

Після ударів низка країн закрила свій повітряний простір. МАГАТЕ висловило занепокоєння щодо атак на ядерні об’єкти, хоча Іран стверджує, що серйозних пошкоджень ядерні об’єкти не зазнали.

У відповідь Іран запустив понад 100 безпілотників у бік території Ізраїлю.

13 та 14 червня Ізраїль завдав нових авіаударів по містах Ірану, де розташовані ключові оборонні споруди та військові бази.

На екстреному засіданні Ради Безпеки ООН 13 червня Іран офіційно звинуватив США у причетності до ударів Ізраїлю по іранській території. Вашингтон відкинув ці звинувачення та закликав Тегеран сісти за стіл переговорів щодо ядерної програми.

18 червня повідомлялося, що президент США Дональд Трамп схвалив плани атаки на Іран, але відклав їх, щоб дочекатися, чи відмовиться Тегеран від своєї ядерної програми.

Однією з можливих цілей США є об’єкт зі збагачення урану у Фордо, розташований під горою і вважається недосяжним для більшості звичайних авіабомб, окрім найпотужніших.

На запитання про можливість удару по ядерних об’єктах Ірану Трамп відповів: “Можливо, зроблю це, можливо, ні”.

“Іран не капітулює, і будь-яке американське воєнне втручання матиме непоправні наслідки.”