Про це йдеться у щоденному звіті аналітиків Інституту вивчення війни.

За даними експертів, недовіра до командування військ РФ зросла до такого ступеня, якого не було навіть у травні, коли армія окупантів здійснила невдалу спробу переправитись через річку Сіверський Донець на Луганщині.

Українські військові офіційні особи оголосили, що ЗСУ просунулися на 50 км углиб російських оборонних позицій на північ від Ізюма 8 вересня, але міністерство оборони Росії не оприлюднило жодної заяви щодо просування України в Харківській області.

Успіхи України та мовчання міноборони Росії спонукали багатьох російських військових оглядачів критикувати та обговорювати невдачі Росії у збереженні контролю над містом Балаклія, яке приблизно за 44 км на північний захід від Ізюма.

Деякі оглядачі стверджували, що російські сили повністю або частково вийшли з Балаклії самостійно, тоді як інші скаржилися, що українські сили вибили російських військ з населеного пункту.

Інші оглядачі відзначали, що підрозділи Росгвардії, які діяли в цьому районі, не координували свою оборону та не мали достатніх можливостей артилерії, щоб запобігти українським контратакам у регіоні.

Російські військові оглядачі попереджали про майбутній український контрнаступ на північний захід від Ізюма за кілька днів до українського наступу, а деякі відзначали, що російське командування не підготувалося до “очевидних і передбачуваних” українських контрнаступів.

Інші зазначали, що українські сили “повністю переграли” російське військове командування у Балаклії, а деякі оглядачі заохочували читачів почекати з обговоренням російських втрат і утриматися від критики, доки російські сили не стабілізують лінію фронту.