Про це повідомляє Reuters.

Представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель заявив, що після багатогодинного обговорення обидві сторони не дійшли згоди “щодо сьогоднішнього рішення”. Він наголосив, що обидва лідери несуть важливу “відповідальність за провал переговорів і за будь-яку ескалацію та насильство”, які можуть статися в наступні дні.

Цього року Косово спробувало примусити сербських громадян змінити свої старі автомобільні номери, датовані до 1999 року.

Серби, які проживають у північній частині країни, зустріли цей крок із сильним, а часом і жорстоким опором, але Косово заявило, що з вівторка вводить відповідні штрафи за порушення вимоги.

Боррель зазначив, що ЄС висунув пропозицію, яка допомогла б уникнути подальшого посилення напруженості, яку прийняв президент Сербії Александар Вучич, але не прийняв прем’єр-міністр Косово Альбін Курті.

Дипломат поінформує країни-члени ЄС про “недостатню повагу між двома країнами до своїх міжнародних правових зобов’язань” і попередив, що, враховуючи їхнє зобов’язання приєднатися до блоку, вони повинні діяти відповідно.

“Сербська сторона була повністю конструктивною, і ми приймали тексти, які змінювали 10 разів, але албанська сторона не хотіла нічого приймати, ні на секунду, вони завжди додавали щось”, – сказав Вучич журналістам.

Курті, зі свого боку, заявив, що готовий проводити подальші зустрічі для нормалізації відносин між Белградом і Приштиною, а не лише для розв’язання одного питання.

“Ми не можемо бути безвідповідальними і не займатися актуальними питаннями… Ми не можемо перетворюватися на державних лідерів, які займаються лише автомобільними номерами і не говорять про те, як нормалізувати свої відносини”, – пояснив він журналістам у Брюсселі.

Суперечка щодо номерних знаків протягом майже двох років розпалювала напругу між Сербією та її колишньою провінцією, що проголосила незалежність у 2008 році та є домом для сербської меншини на півночі, яку підтримує Белград.

Близько 50 тисяч етнічних сербів, які проживають там, відмовляються визнавати владу Приштини і досі вважають себе частиною Сербії.

Сотні поліціянтів, суддів, прокурорів та інших державних службовців з-поміж сербської меншини звільнилися з роботи на початку цього місяця після того, як уряд у Приштині постановив, що місцеві серби повинні нарешті замінити автомобільні номерні знаки, видані невизнаною владою Сербії в Косово, на державні косовські.

Боррель закликав Косово негайно призупинити подальші кроки, пов’язані з перереєстрацією транспортних засобів на півночі Косово, а Сербію призупинити видачу нових номерних знаків, надавши обом сторонам “простір і час” знайти рішення.

Варто зауважити, що у серпні переговори між Сербією та Косово за посередництва Європейського Союзу у Брюсселі завершилися без результатів. Після закінчення зустрічі з президентом Сербії Александаром Вучичем та прем’єр-міністром Республіки Косово Альбіном Курті, Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що “на жаль, сторонам не вдалось досягти угоди”.

Конфлікт між Сербією та Косово вкотре загострився наприкінці липня, коли Приштина вирішила запровадити тимчасові документи, які мають отримувати при в’їзді в регіон громадяни Сербії, а також перереєструвати автомобілі та замінити номерні автомобільні знаки, видані в сербам, що проживають на півночі Косова. На знак протесту косовські серби звели барикади.

31 липня у Мітровиці на півночі Косово було чутно сирени повітряної тривоги, а місцеві ЗМІ повідомляли, що по всій території помічено велику присутність машин екстреної допомоги. У прикордонному місті Косово звучали постріли та сирени.

Пізніше влада в Приштині відклала введення нових правил до 1 вересня.

2008 року Республіка Косово в односторонньому порядку проголосила незалежність від Сербії. Її визнали багато європейських держав, зокрема Німеччина, а також США. Белград вважає Косово своєю автономною провінцією і незалежність Приштини не визнає.

Косово оголосило незалежність від Сербії у 2008 році, через дев’ять років після 78-денної кампанії бомбардувань НАТО, яка витіснила сербські війська з колишньої провінції. Сербія, а також її ключові союзники, РФ та Китай, досі відмовляються визнати незалежність Косова та наполягають на захисті своїх етнічних сербів, які складають близько 5 відсотків населення Косова (загальна кількість населення налічує 1,8 мільйона осіб).

Трохи менше половини сербського населення Косова проживає в чотирьох північних муніципалітетах, що межують із Сербією, і багато хто не бажає визнавати владу в столиці Косово, Приштині, воліючи жити так, ніби вони все ще є частиною Сербії.

Позицію Сербії поділяють РФ, більшість пострадянських держав, а також п’ять країн ЄС, Китай та Індія.

Сербія також прагне вступу до ЄС і у зв’язку з цим зобов’язалася нормалізувати відносини з Косово. З 2013 року Белград і Приштина намагаються врегулювати відносини за посередництва ЄС. Вступ Косова до ООН блокує РФ.

Довідка. Косово — частково визнана держава на Балканах, чию незалежність визнали 97 держав-членів ООН.

Внаслідок війни 1999 року між сербами та албанцями край перейшов під контроль ООН. 17 лютого 2008 року парламент Косова проголосив незалежність краю в односторонньому порядку. Сербія досі не визнає незалежності Косова, через що країна не має остаточного визнання у світі. 2016 року підписано Угоду про асоціацію між Косовом та Європейським Союзом. Держава є потенційним кандидатом на вступ у ЄС.

Косово межує з Північною Македонією на півдні, Сербією на сході та півночі, Албанією на південному заході та Чорногорією на північному заході.

Албанська більшість (92 %), що проживає в Косові, яка й вимагала незалежності, контролює всю територію краю, за винятком декількох громад, більшість в яких становлять серби.

• Під час зустрічі з головою балканської держави під час енергетичного саміту в Хорватії Путін виступив проти НАТО і назвав відрив Косова від Сербії найбільшим порушенням міжнародного права в новітній історії. Через роки він називатиме Косово прецедентом анексії Криму в України.
• 29 травня президент Сербії Александар Вучич оголосив, що його країна погодилася на нову трирічну угоду про постачання газу з російським державним енергопостачальником “Газпромом”.
• Раніше Європейський Союз та інші країни закрили свій повітряний простір для літаків РФ. Водночас Сербія не приєдналася до цих санкцій і навіть на деякий час збільшила кількість перельотів, але пізніше під тиском Заходу змінила своє рішення. Окрім цього, Сербія відмовилася засуджувати російський напад на Україну. Варто зауважити, що країна має тривалі дружні відносини з РФ.
• Сербію можуть чекати санкції з боку Євросоюзу. Блок тисне на президента Сербії Александара Вучича, аби він не відкладав запровадження обмежень проти Росії через війну в Україні.