Про це пише агентство Reuters.

Маріан Турський, 94-річний чоловік, який вижив в таборі смерті Аушвіц, відзначає 76-ту річницю його визволення радянськими військами, знаючи, що він може ніколи не повернутися, оскільки пандемія коронавірусу затягується.

Ті, що вижили, і співробітники музеїв побоюються, що пандемія може покласти край епосі, коли очевидці  Освенцима могли розповідати свої історії відвідувачам на місці подій. Більшості колишніх в’язнів від 80 до 90 років.

“Навіть якби не було пандемії, колишніх в’язнів на кожну річницю було б менше. Люди мого віку, які вже схильні до багатьох інших захворювань, також перебувають на першій лінії вогню для цього вірусу”, – сказав Турський Reuters в Zoom-інтерв’ю зі свого варшавського будинку.

Також він відмовився від особистого інтерв’ю — частково через ризик заразитися коронавірусом.

У музеї й меморіалі Аушвіц-Біркенау розташований  табір смерті Аушвіц, створений у  Польщі нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. Понад 1,1 мільйона  осіб, більшість з яких євреї, загинули в газових камерах табору або від голоду, холоду й хвороб.

Церемонія, присвячена пам’яті звільнення табору, відбулася в середу о 15:00 за Гринвічем. На ній виступили колишні в’язні табору, президент Польщі Анджей Дуда та іноземні дипломати. Також відбудуться і віртуальні церемонії.

Меморіал був закритий для відвідувачів на 161 день через пандемію. У 2019 його відвідали близько 2,3 мільйона людей. У 2020 році це число впало до 502000 осіб.

Директор музею Петро Цивінські визнав, що віртуальні заходи та освітні програми не так ефективні для оповідань про трагедії Голокосту та Другої світової війни.

“Ніщо не замінить розглядання місця в його справжньому стані, тому що мова йде не тільки про те, щоб бачити та слухати. Йдеться про те, щоб озирнутися, пройти своїми ногами,  торкнутися й зрозуміти”, – сказав Цивінські.

Ті, що вижили, підкреслили важливість пошуку способів зберегти важливість інформування про події в Освенцимі після того, як вони більше не зможуть розповідати свої особисті історії. Зокрема, через зростання крайніх правих рухів і антисемітизму.

У Німеччині колишній міністр фінансів, а нині президент нижньої палати парламенту Вольфганг Шойбле попередив, що “наша культура пам’яті не захищає нас від нахабного переосмислення і навіть заперечення історії”.

Він додав, що расизм і антисемітизм поширюються через інтернет-форуми та теорії змови, підкресливши колективну відповідальність суспільства за шанування пам’яті про Голокост.

Папа Франциск закликав людей уважно стежити за ідеологічним екстремізмом, тому що “це може повторитися”.

Він виступив через три тижні після того, як 6 січня під час заворушень в Капітолії США були помічені прояви антисемітизму, і через два тижні після того, як одна з найбільших синагог Монреаля була розгромлена і ледь не підпалена.

Деякі колишні в’язні Аушвіцу, такі як 89-річний Богдан Бартніковскі, навпаки вважають, що пандемія не покладе для них край можливості повертатися до меморіалу і розповідати свої історії.

“Я сподіваюся, що в музеї обов’язково будуть групи відвідувачів. У нас, колишніх в’язнів, не бракуватиме”, – сказав Бартніковскі.

Освенцим, відомий також під німецькими назвами Аушвіц або концентраційний табір Аушвіц-Біркенау – комплекс німецьких концтаборів, що розташовувався в 1940-1945 рр. на півдні Польщі в 60 км на захід від Кракова. Був створений 27 квітня 1940 року і призначений для масового знищення людей. Це комплекс, що складався з концентраційного табору, табору смерті й таборів примусової праці. За короткий час існування Освенцима в ньому було вбито близько мільйона євреїв. Серед інших жертв було від 70 000 до 74 000 поляків, 21 000 циган і близько 15 000 радянських військовополонених.

• Сьогодні, 27 січня, в Україні й світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Цей день проголошено резолюцією Генасамблеї ООН від 1 листопада 2005 року в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни.