Про це #Букви поспілкувалися з Олексієм Бреусом, який був оператором четвертого енергоблоку ЧАЕС.

Бреус потрапив на ЧАЕС за розподілом після завершення навчання у виші. На пульті управління четвертим реактором почав працювати після того, як його було побудовано, у 1984-му році.

У ніч з 25 на 26 квітня Бреуса не було на місці, як і два попередні дні. Його зміна почалася вранці того фатального дня.

“Я прийшов на блок після вибуху десь за шість годин”, — згадує він.

Але кому, як не оператору ЧАЕС, знати про внутрішній устрій роботи електростанції, хронологію подій під час проведення випробовувань реактора.

Бреус акцентує: події безпосередньо перед вибухом відігравали не таку значну роль, адже жахливі помилки, що призвели до аварії, були допущені ще під час проєктування реактора за роки до аварії.

“Якщо говорити про те, що передувало вибуху… Скоріше говорити треба не про ті години, дні, тижні перед вибухом, а про ті роки, коли через помилки конструкторів, проєктантів, в реактор була закладена дуже важлива конструкційна вада. Це важливіше, ніж те, що трапилося в останні години перед вибухом. Ця вада полягала у тому, що в деяких випадках запускання кнопки аварійної зупинки реактора, призводило навпаки до розгону, що і відбулося тієї ночі”, — розповідає колишній оператор атомної електростанції.

Детальніше про обставини вибуху, персоналій, на яких лежить відповідальність за трагедію, і про те, як відбувалася ліквідація наслідків страшної аварії — в інтерв’ю #Букв. 

• Про те, як Чорнобиль виглядає сьогодні, і чому іноземці цікавляться захоплюючими подорожами в зону відчуження, а українці ставляться до цього з насторогою — читайте в нашій статті.