Відповідний законопроєкт №2634 опубліковано на сайті Верховної Ради.

Законопроєктом передбачено введення податку на додану вартість для всіх постачальників електронних послуг, а саме:

1. Сервіси поставки зображень, текстів, фотографій, електронних книг і журналів.
2. Сервіси поставки відео за запитом, ігор, азартних ігор, включно з поставками послуг з участі в таких іграх.
3. Сервіси для доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів.
4. Сервіси хмарного зберігання даних.
5. Сервіси поставки (передача прав на використання) програмного забезпечення і оновлень до нього.
6. Сервіси надання рекламних послуг в мережі, мобільних додатках та інших електронних ресурсах.

Таким чином, у разі його прийняття будуть обкладені податком такі компанії, як Google, YouTube, Facebook, Apple, Microsoft, Adobe, Netflix, сервіс бронювання житла на кшталт Booking.com та багато інших. Згодом це позначиться на вартості послуг, які вони надають. Зокрема, підвищиться вартість передплати на стрімінгових сервісах та реклами в соціальних мережах.

Автор законопроєкту посилається на позитивний досвід введення податку на онлайн-сервіси в інших країнах, зокрема, в Росії та Білорусі, та наводить інформацію про суми надходжень до бюджету РФ з моменту введення податку.

“Встановлення особливих правил оподаткування ПДВ електронних послуг стає звичайною практикою в іноземних державах, наприклад в країнах Європейського Союзу, Австралії, Білорусі, Казахстані, Росії тощо. … З 01 січня 2017 року у Російської Федерації був введений податок, який зобов’язав нерезидентів сплачувати податок на додану вартість з продажу на території РФ електронних послуг. … Всього з моменту введення податку на податковий облік стало 1580 компаній. За офіційними даними, в бюджет такими компаніями (B2C) було виплачено у 2017 році — 9,4 млдр руб., у 2018-му — 12 млдр руб., в I кварталі 2019-го — 12 млдр руб. (70% суми припадає на найбільші IT-компанії). Аналогічні податкові правила введені в Республіці Білорусь у 2018 році”, — йдеться в пояснювальній записці.

Для реалізації цього законопроєкту пропонується закріпити в Податковому кодексі України визначення переліку електронних послуг, включити компанії, які постачають їх, до реєстру платників ПДВ, та встановити порядок оплати податків ними.

Передбачається, що міжнародним корпораціям необхідно буде зареєструватися нерезидентом-платником за допомогою спеціально розробленого веб-сайту. Через нього ж можна буде подавати спрощену податкову декларацію та отримувати повідомлення про суми податку. Також через нього платників зможуть повідомляти про штрафи, а самі платники зможуть отримувати там інформацію, що їх цікавить, і оскаржувати рішення податківців.

За несплату податку постачальників електронних послуг пропонується штрафувати. Сума штрафу — 8500 гривень.

Зазначений законопроєкт було подано до Верховної Ради 19 грудня 2012 року. Станом на 28 січня 2020 року документ знаходиться на розгляді в комітеті ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, головою якого є його ініціатор.

• Раніше повідомлялося, що народний депутат від фракції партії “Слуга народу” Олександр Дубінський вніс в Раду законопроєкт, яким передбачена так звана прогресивна шкала оподаткування зарплат.
• Напередодні Верховна Рада України прийняла в цілому суперечливий законопроєкт, який передбачає внесення масштабних змін до Податкового кодексу щодо адміністрування податків.