Про це заявила голова ГО “Студена”, журналістка, громадська активістка Анастасія Мельниченко на пресконференції.

За її словами, у лютому 2020 року в Україні схвалили план заходів щодо протидії булінгу. Однак він доволі сумнівний. План полягає у тому, щоб адміністрації шкіл вжили заходів для протидії булінгу на власний розсуд.

“Якою має бути програма у країні, яка вважає себе цивілізованою? По-перше, ця програма повинна містити багато методичних, інформаційних матеріалів. Тобто має бути розписано, що робити, конкретні вказівки. Це має бути програма, яка здатна до масштабування, щоб її можна було втілити у всій країні. Це має бути програма, яка містить ефективні інструменти моніторингу та оцінки. Наразі в Україні цього немає”, – заявила Мельниченко.

Фахівчиня наголосила, що держава переклала відповідальність за булінг на адміністрації шкіл.

За її словами, у світі існує менше десятка доказових та ефективних програм протидії булінгу. Усі вони показали позитивну динаміку. Серед найпопулярніших програм виділяють застосування загальношкільного підходу та програму проактивного підходу, яка попереджує булінг.

В Україні наразі використовують реактивний підхід, тобто реагування на факт булінгу після його скоєння. Однак фахівчиня наголосила на балансі підходів, щоб булінгу  поменшало.

• Раніше стало відомо, що абсолютна більшість (80%) українських підлітків, які зараховують себе до ЛГБТ-спільноти, не почуваються у безпеці під час відвідування шкільних закладів.