Про це повідомляє Міністерство та Комітет з цифрової трансформації.

“Ухвалення такого закону є знаковою подією для всіх учасників платіжного ринку та нашої країни загалом. Фінтех-компанії зможуть налагодити взаємовигідну співпрацю з банками та отримати більше можливостей для розвитку бізнесу. Це сприятиме появі нових платіжних стартапів та забезпечить здорову конкуренцію на платіжному ринку. Тобто законопроєкт сприятиме залученню на український ринок таких компаній, як Stripe та PayPal”, — сказав заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков.

Зокрема, законопроєкт передбачає можливість під’єднуватися до інтерфейсів банківських сервісів та обмінюватися з ними даними всім учасникам ринку, які надають платіжні послуги й мають на це дозвіл регулятора.

Реалізація проєкту цифрової гривні відкриє нові можливості для держави, бізнесу та громадян. Е-гривня має потенціал стати одним із ключових елементів якісного розвитку інфраструктури віртуальних активів в Україні.

Нагадаємо, 30 червня Верховна Рада України підтримала в другому читанні та в цілому законопроєкт “Про платіжні послуги”.

Що пропонується в законі:

1. На ринку платіжних послуг в Україні будуть визначені дев’ять категорій надавачів платіжних послуг: серед них – банки, НБУ, поштові оператори та навіть органи держвлади за певних умов. З’являться нові учасники – установи електронних грошей; філії іноземних платіжних установ; надавачі послуги з надання відомостей з рахунків; платіжні установи (аналог небанківських фінансових установ, але із розширеним переліком платіжних послуг).

2. Існуватиме дев’ять платіжних послуг: з них сім – фінансові, дві – нефінансові (послуга з ініціювання платіжної операції та послуга з надання відомостей щодо рахунків). Нові учасники ринку зможуть обрати одну платіжну послугу і сконцентруватися на розробленні  зручних сервісів саме для неї.

3. Небанківські надавачі платіжних послуг зможуть відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші. Зараз такі можливості є лише у банків.

Йдеться про перелік надавачів платіжних послуг: платіжні установи; філії іноземних платіжних установ; установи електронних грошей; фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг; оператори поштового зв’язку; надавачі нефінансових платіжних послуг.

4. Від небанківських фінустанов не вимагатиметься участі у платіжних системах для здійснення переказу. Вони зможуть самостійно працювати на платіжному ринку, що спростить їхню діяльність.

5. Національний банк і надалі матиме право створювати системи міжбанківських розрахунків, системи роздрібних платежів та інші види платіжних систем для виконання платіжних операцій.

6. Національний банк отримав право випускати “цифрову валюту НБУ”. Крім того, центральний банк зможе створити Регуляторну пісочницю (“платформу для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях, функціонування якої передбачає тісну взаємодію регулятора зі стартапами та розуміння їхніх потреб”).

7. Створюються умови для запровадження в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking). У НБУ планують, що Open banking запрацює в Україні у 2023 році. Надавачі платіжних послуг (зокрема банки) повинні будуть:

• відкрити свої API (прикладний програмний інтерфейс, – ред.) для решти надавачів платіжних послуг;

• надати можливість підключатися до інтерфейсів банківських сервісів, обмінюватися з ними даними кожному учаснику ринку, який надає платіжні послуги та має на це дозвіл регулятора.

8. Умови надання платіжних послуг стануть прозоріше, а клієнти отримуватимуть більше інформації про них.

9. Підвищена увага приділятиметься захисту користувачів платіжних послуг від кіберзагроз. Зокрема, для мінімізації кібершахрайства посилюється відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків, а також вимоги до безпеки платіжних операцій (постачальникам платіжних послуг необхідно буде використовувати посилену автентифікацію користувачів).

• Верховна Рада України також ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт щодо вдосконалення корпоративного управління в банках. Він є структурним маяком для продовження співпраці з МВФ (в межах програми фінансування stand-by).
• Крім того, Верховна Рада підтримала в другому читанні та в цілому законопроєкт, спрямований на вдосконалення процедури виведення неплатоспроможних банків з фінансового ринку.
• Раніше Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт “Про кредитні спілки”.