Про це йдеться у відповідній петиції, опублікованій на сайті офіційного інтернет-представництва Президента України.
Авторкою звернення є Катерина Прокопенко — керівниця Асоціації родин захисників “Азовсталі” та Фонду підтримки родин захисників “Азовсталі”, а також дружина командира Окремого загону спеціального призначення “Азов” Дениса Прокопенка.
На її думу оборона Маріуполя є унікальною операція, яка не має порівнянь в сучасній історії України. Крім того, у текст петиції вона наголосила, що битва за Маріуполь стала для українців “символом незламності”.
“Завдяки вірності та хоробрості солдат Маріупольського гарнізону, вдалось відтягнути велике угрупування ворожих сил на півдні країни, тим самим уповільнити натиск на інших напрямках та не дати противнику повноцінно розвинути успіх на інших ділянках фронту”, — йдеться у зверненні.
Катерина зауважила, що в масштабах країни це дало змогу перегрупувати війська, отримати новітнє озброєння від західних партнерів, мобілізувати свіжі резерви, перейняти стратегічну ініціативу на всій лінії зіткнення та провести ряд успішних контрнаступальних операцій.
На тлі того, що сотні загиблих бійців віддали своє життя, а сотні інших поранені та ув’язнені в полоні заслуговують на пам’ятний день: “Прошу підтримати цю петицію”, — йдеться в тексті Прокопенко.
Станом на час публікації новини петиція отримала 21 774 підписи з 25 000 необхідних.
- Прах Миколи Кравченка “Крука” – ідеолога українського націоналізму та співзасновника підрозділу АЗОВ – поховано в особливій артилерійській гільзі.
- 18-19 березня у Празі, столиці Чехії, та польському Кракові відбулися мітинги на підтримку українських військовополонених – захисників “Азовсталі” з полку “Азов”, які вже понад 300 днів перебувають у ворожому полоні
- Майже 8 місяців минуло відтоді, як вночі було здійснено терористичний акт російськими окупаційними військами проти українських військовополонених. Теракт в Оленівці став кричущим порушенням всіх міжнародних домовленостей та гарантій, що вкотре показав варварське обличчя ворога. Стративши понад 50 беззбройних полонених, винні залишаються непокараними у той час, як деякі родичі досі не можуть належним чином поховати своїх близьких.