Про це повідомила пресслужба Міністерства охорони здоров’я.

Зокрема, Національний реєстр  гарантуватиме безпеку донора шляхом обліку даних про його медичний огляд, допуск чи відсторонення від донації, здійснені донації та можливі ускладнення, пов’язані з донацією.

“Реєстр забезпечуватиме повну простежуваність руху донорської крові та компонентів крові від донора до реципієнта “від вени до вени”. Обліковуватимуться результати як медичного огляду донорів перед донацією, так і результати тестувань крові на маркери інфекцій, що передаються з кров’ю, визначення групової та резус-належності та інших імуногематологічних досліджень, лабораторного контролю якості компонентів крові, дозволених до використання з лікувальною метою, ідентифікуючи кожного реципієнта та обліковуючи записи щодо виникнення несприятливих реакцій і подій, пов’язаних з трансфузією компонентів крові (гемонагляд)”, – повідомили у МОЗ.

Крім того, цей реєстр дасть змогу в автоматичному режимі підрахувати кількість донацій, що буде підставою для присвоєння донору статусу “Почесний донор України”.

Нагадаємо, 8 лютого 2021 року Міністерство охорони здоров’я видало наказ №207 щодо внесення змін до “Порядку карантинізації донорської плазми” та “Порядку медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів”. Він набув чинності 6 квітня.

Як повідомив у коментарі Центру прав людини ZMINA експерт Правозахисного ЛГБТ-центру “Наш світ” Андрій Кравчук, ухвалені зміни передбачають вилучення з переліку абсолютних протипоказань для донорів (діє з 2005 року) гомосексуальні стосунки.

• Раніше Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт, що передбачає введення штрафів для тих донорів крові, які надали неправдиву інформацію про стан свого здоров’я.
• У вересні 2020 року Верховна Рада України підтримала у другому читанні та в цілому законопроєкт про безпечність та якість донорської крові, компонентів крові.