Про це повідомляє Інститут вивчення війни.

Зазначено, що розумний план контрнаступальної кампанії передбачає якнайшвидше зупинення наступу противника. Початок рішучих контрнаступів має бути одразу після кульмінації наступу противника, щоб скористатися дезорганізацією та неготовністю ворога до наступних великих операцій.

Також наголошено, що контрнаступальні операції повинні відбуватися з якомога коротшими паузи між ними, щоб не дати противнику відновити свої сили і, можливо, поновити ініціативу.

“Багато факторів сприяють тому, що більшість збройних сил не відповідають цьому ідеальному стандарту, і українська армія зіткнулася з багатьма внутрішніми проблемами щодо втілення таких планів”, – повідомляють аналітики ISW.

Однак зброя та припаси завжди є центральними для планування та проведення ефективних кампаній. Україна не мала значущої оборонної промисловості, вступаючи у війну, і тому майже повністю покладалася на своїх західних спонсорів. Допомога передбачала забезпечення матеріальними засобами, необхідними для зупинки початкового російського наступу, а потім, навіть більше, для початку та підтримки контрнаступів.

Таким чином, моделі західної допомоги значною мірою вплинули на здатність України розробляти та виконувати обґрунтовані плани кампанії. Російське вторгнення почалося 24 лютого 2022 року. Єдиний великий етап російських наступальних операцій продовжився взяттям Лисичанська 3 липня. Тоді російські наступальні операції досягли кульмінації, і Росія втратила ініціативу в липні.

• Сили приватної вйськової компанії “Вагнер” не досягли значних успіхів в Бахмуті після захоплення Соледару приблизно 12 січня.
• Сьогодні, 26 січня, міністерство фінансів США розширило санкції проти Російської Федерації та визнало російську приватну військову компанію “Вагнер” транснаціональною злочинною організацією.