Про це він написав у Facebook.

Жумаділов розповів про аспекти, що стосуються вакцини, які хвилюють українців найбільше: про ціну, переговорах МОЗ з виробником, договорі про закупівлю та ефективності препарату.

Непідтверджена ефективність

Станом на середину грудня 2020 року в світі законтрактували 7,25 млрд доз вакцин. На момент контрактування всі вони були в статусі кандидатів, які не мали опублікованих і підтверджених регулятором результатів третьої фази клінічних випробувань.

“Країни замовляли вакцину, комплектуючи портфоліо з вакцин різних виробників, на ранніх етапах з метою формування зобовязань з боку виробників щодо поставок вакцини у разі успішної її реєстрації та виконання умов договорів в частині вимог до вакцини”, – пише Жумаділов.

Голова “Медзакупівель” вважає, що в світлі контрактування вакцини-кандидата, що знаходиться в декількох тижнях від публікації результатів третьої фази, є абсолютно виправданим.

“При цьому договором було поставлено вимогу щодо мінімальної ефективності препарату – не менше 70%, що істотно вище, ніж поріг в 50%, встановлений для вакцин з боку FDA, регулятора США”, – пише він.

За словами Жумаділова, замовляти вакцину можна і на ранніх стадіях розробки. Однак слід розуміти, що до прийому вакцини від виробника буде допущена тільки та вакцина, яка належним чином зареєстрована в Україні як ефективний і безпечний імунобіологічний препарат.

Ціна

Жумаділов зазначає, що у відкритих джерелах відомо про двох цінах на китайську вакцину CoronaVac (Sinovac).

Одна з них – $ 59,5 за дві дози.

“За такою ціною урядові служби міста Jiaxing (Китай) пропонували вакцину жителям міста. Таким чином, вартість однієї дози становила $ 29,75 за одиницю. З урахуванням ціни, що у України ($ 17,85), приводом для занепокоєння ця інформація не може бути”, – пише голова “Медзакупівель”.

Друга ціна – $ 13,57 за одну дозу – така ціна буде доступною в Індонезії. Це майже на чверть нижче ціни вакцини для України.

Жумаділов вважає, що це пов’язано з тим, що Індонезія виступила не просто замовником товару, але заздалегідь запропонувала майданчик для клінічних випробувань вакцини-кандидата.

“Таке партнерство, як правило, включає ранній доступ до інформації, до виробленим обсягами, а також гнучким умовам ціноутворення”, – пише він.

Разом з тим, Індонезія замовляє не 1,9 млн доз, як Україна, а 140 млн.

“Очевидно, що переговорна позиція азіатів при цьому є в рази сильнішою, ніж в українського закупника”, – зазначає Жумаділов.

Також Індонезія купує речовину “in bulk”. Тобто вторинне пакування, маркування, контроль серій виконують власне індонезійці. Така закупівельна стратегія, звісно, приводить до здешевшання продукції, оскільки можна обґрунтовано припускати, що вартість послуг державної компанії обмежена або собівартістю, або врегульованою урядом максимальною націнкою.

“Тепер щодо порівняння із іншими вакцинами та їхніми цінами. Дійсно є дешевші вакцини. Зокрема, ті, що виробляються за іншими технологіями – векторні, атенуйовані (ослаблений вірус), білкові вакцини. З огляду на різну собівартість виробництва вакцин різного типу, коректнішим буде порівнювати вартість CoronaVac із іншими вакцинами, в основі яких той самий класичний метод інактивації вірусу. Такий метод наразі вважається одним з найдорожчих. Його використовують кілька інших виробників, зокрема, ще один китайський виробник Sinopharm, який публічно декларував вартість двох доз своєї вакцини на рівні 150 дол. США (75 дол. США за одиницю)”, – пише голова “Медзакупівель”.

Серед переваг вакцин, що містять інактивований вірус, – високий рівень безпеки вакцини, прості умови транспортування і зберігання. Для України, за словами Жумаділова, цей аргумент має особливе значення.

Чому так пізно?

Жумаділов пише, що поки глава МОЗ Максим Степанов доповідав про проведення переговорів з виробниками вакцини, значні її обсяги в достатній кількості для забезпечення колективного імунітету були закуплені багатьма країнами світу. При цьому в основному кожна з них має цілу портфоліо з вакцин.

Так, в середньому в світі на одну людину замовлено одну дозу вакцини. Виходячи з цього, для України сьогодні виробники повинні зарезервувати 40 млн доз вакцин, щоб ми не були в світових аутсайдерах. Тому, за винятком 8 млн доз по COVAX, замовлення на комерційній основі має досягти 32 млн доз.

Для забезпечення такого результату, починаючи з весни, за словами Жумаділова, Україна повинна підписати принаймні 4-5 угод з декількома виробниками, які виробляють вакцини за різними технологіями (РНК/ ДНК, інактивований вірус, ослаблений вірус, векторна вакцина, білкова вакцина) . Портфоліо важливо, так як зараз не відомо і не може бути точно відомо, яка саме (які саме) вакцини в кінці кінців покажуть найбільшу ефективність в створенні стійкого колективного імунітету.

Крім того, голова “Медзакупівель” зазначив, що уряд повинен прописати чіткий і вичерпний перелік вимог до вакцини, які, в разі невиконання виробником, стають підставою для неприйняття товару і, в разі проведення попередньої оплати, буде кожен раз передбачати застосування фінансових інструментів повернення і/або невикористання перерахованих коштів (зокрема, надання банківської гарантії, робота через акредитив або спеціально відкритий ескроу-рахунок і т.д.).

“Тільки 10 грудня МОЗ уповноважило ДП на проведення закупівлі. У цей самий день ДП повідомило виробників вакцин-кандидатів про це рішення та проінформувала про намір замовити певний обсяг вакцини. Станом на 18 грудня з кількома виробниками вівся діалог щодо укладання договорів поставок в найкоротші строки. Така комунікація була якісно підтримана уповноваженими представниками МОЗ. Але не міністром”, – пише він.

МОЗ уклало договір

Жумаділов підкреслює, що 21 грудня Степанов на нараді у прем’єр-міністра заявив про зрив переговорів з виробниками, так як держпідприємство зажадало банківську гарантію на передоплату. Голова “Медзакупівель” стверджує, що така процедура є стандартною.

У свою чергу, прем’єр Денис Шмигаль доручив “Медзакупівлям” працювати з ринком виключно через Міністерство охорони здоров’я. Степанов також підтвердив, що всі дії щодо закупівлі вакцини від коронавируса повинні тепер узгоджуватися з міністерством.

“Чи то через нерозуміння специфіки функціонування фінансових інструментів, то чи з умислом усунути ДП від прямих переговорів, міністр видав це наша вимога до постачальників як загрозу зриву”, – написав Жумаділов і додав, що виробник в той же день повідомив про готовність надати банківську гарантію на передоплату.

Станом на ранок 28 грудня держпідприємство отримало відповідь тільки по одному постачальнику, з яким уклав договір. Жумаділов вважає, що ця закупівля пройшла не за принципом поділу політичного органу (Міністерства охорони здоров’я) та закупівельного агентства.

“Міністр, по суті, сам визначив постачальника. За моєю інформацією, Україна могла отримати ціну щонайменше на 1 дол. США нижчу від фінальної, якби ДП вело переговори самостійно, створивши конкуретний тиск на постачальника”, – зазначив він.

Жумаділов зазначив, що на сьогодні Україна дійсно могла мати вже два контракти, а не один, за двома різними вакцинам.

“Від січня місяця єдина функція, що її виконує МОЗ стосовно закупівлі вакцини, має полягати в комунікації – підтверджувати, якщо звертатимуться, виробникам вакцин повноваження ДП щодо контрактування вакцини. Підігравати далі міністру Степанову в його бездарних спробах вести переговори, розділяючи з ним відповідальність за провал у передзамовленні вакцин, я не планую”, – підсумував Жумаділов.