Про це сповіщає CNN.
Бет Шапіро, професорка екології та еволюційної біології Каліфорнійського університету в Санта-Крус, сказала, що вона вже зробила перший ключовий крок у проєкті – повне секвенування геному додо з давньої ДНК, – з дослідження генетичного матеріалу, вилученого з останків птаха в Данії.
Фото: Ranjith Jayasena
Зазначено, що наступним кроком було порівняння генетичної інформації з найближчими птахами-родичами додо в сімействі голубів — нікобарським голубом і вимерлим дронтом родригеським, гігантським нелітаючим голубом, який колись жив на острові поблизу Маврикія.
Також Шапіро додала, що вона сподівається адаптувати існуючу техніку, яка використовується із залученням первинних статевих клітин, яка вже була використана для створення курки, породженої качкою.
“Навіть якщо команда досягне успіху в цій серйозній справі, вони створюватимуть не копію додо, який жив чотири століття тому, а змінену гібридну форму. Подібні методи можуть дозволити вченим переміщувати певні генетичні ознаки між видами птахів, щоб допомогти захистити їх у міру того, як середовище існування скорочується, а клімат теплішає”, – каже Шапіро.
Відповідно до цифрової 3D-моделі, розробленої на основі скелета з Дурбанського музею природничих наук у Південній Африці, колись додо мав зріст близько 70 сантиметрів і важив приблизно 15 – 18 кілограмів. Модель показала, що дронт також, ймовірно, був більш спритним, ніж могли б припустити ілюстрації, які зображують його у вигляді товстого, “незграбного” птаха.
- Хутро є визначальною рисою ссавця. Його було вдосталь у всіх наших предків. Згідно з новим дослідженням щодо безшерстих ссавців, ми все ще маємо ДНК, яка може зробити нас волохатими, однак вона “вимкнута”.