- Астрономи уперше виявили на знімку тінь чорної діри та потужний струмінь матерії, що виходить із неї. На новому зображенні можна побачити зв’язок між основою джета та матерією, що обертається навколо надмасивної чорної діри.
- NASA опублікувало світлину, зроблену космічним телескопом Hubble. На ній зображено галактику на фоні віддалених зоряних скупчень, яка розташована приблизно за 26 мільйонів світлових років від Землі.
Про це йдеться в дослідженні, яке було опубліковане в журналі Science Advances, повідомляє Science Alert.
Серед метеоритів на Землі є Northwest Africa (NWA) 7034 або “Чорна красуня”. Об’єкт потрапив на нашу планету з ударного кратера в регіоні Terra Cimmeria – Sirenum (Марс).
У нашій Сонячній системі астероїди врізалися в Марс дуже сильно, що уламки від “Червоної планети” вилітали в космос. Після дрейфування вони потрапляли в атмосферу Землі і приземлялися. Раніше вчені вважали, що цей процес є складним, під час якого лише найпотужніші зіткнення здатні відкинути каміння з Марса в космос.
“Але нові дослідження показують, що для цього потрібен набагато менший тиск, ніж вважалося раніше, а це означає, що в космосі може бути більше уламків Марса, які плавають у повітрі і летять до Землі”, – зазначили дослідники.
Планетологи з Каліфорнійського технологічного інституту для експерименту використали нову потужну вибухову гармату для імітації зіткнення з Марсом. Вони використовували замість марсіанських метеоритів каміння з Землі, але яке містить плагіоклаз — основний компонент марсіанських порід.
Під високим тиском при зіткненні з астероїдом цей компонент перетворювався на склоподібний матеріал, відомий як маскелініт. Саме його знахідка у породі вказує на тип тиску, якого зазнав зразок. Плагіоклаз перетворюється на маскелініт при ударному тиску в 30 гігапаскалів (ГПа). Для порівняння він у 300 тисяч разів перевищує атмосферний тиск на рівні моря, або в тисячу разів перевищує тиск, з яким стикається підводний човен під час занурення на глибину 3 кілометрів.
За словами вчених, їм було складно змоделювати удар, який може запустити неушкоджені камені з Марса.
“Чим точніше ми зможемо охарактеризувати ударний тиск, якого зазнав метеорит, тим більша ймовірність того, що ми зможемо ідентифікувати ударний кратер на Марсі, з якого він утворився”, – йдеться у статті.