Висновок опубліковано на сайті комісії.

Комісія зазначила, що проєкт закону пропонує створити тільки загальну правову рамку для різних заходів перехідного періоду під час процесу реінтеграції територій.

За словами представників комісії, законопроєкт містить багато загальних та розмитих положень, а низка регулювань посилається на ще не розроблені законопроєкти, що ускладнює його аналіз.

Також Венеційській комісії було складно аналізувати текст законопроєкту, оскільки він “стосується декількох проблем, що постають сьогодні, з поглядом на майбутній невизначений розвиток подій“.

Проєкт закону намагається встановити загальні регулювання майбутньої амністії, елементи перехідного правосуддя, створити передумови для конвалідації документів, кадровий резерв для деокупованих територій та розв’язати низку інших проблем, пов’язаних з окупацією та реінтеграцією тимчасово окупованих територій.

Але це все має ґрунтуватися на усталених принципах міжнародного права, зокрема верховенстві права, поважати права людини, базуватися на принципах недискримінації та враховувати потреби вразливих груп суспільства.

На думку представників комісії, проєкт закону значною мірою враховує ці принципи, але такі значення як “перехідний період”, “перехідне правосуддя” тощо в ньому мають вужче поняття, ніж в міжнародному праві.

Наголошується, що Україна не може змінити базові положення міжнародного права з питань збройних конфліктів. Тому у висновку комісія рекомендує або прибрати такі значення, або зазначити, що вони відбивають “українське розуміння міжнародного права”

Комісія рекомендує увідповіднити з міжнародним правом положення про відповідальність за кримінальні злочини під час окупації й переглянути диференційоване ставлення до різних категорій злочинців. Зокрема закон повинен стосуватися всіх злочинів під час окупації, а не тільки тих, які здійснені певними субʼєктами конфлікту.

Також рекомендується звузити та уточити положення щодо люстрації, врахувавши що за міжнародними стандартами, люстрація обмежується найважливішими посадами в державі, не поширюється на виборні посади, має бути можливість її судового контролю тощо.

На думку Венеційської комісії, слід переглянути норму, що закон має на меті встановлення правди про всі злочини, а не тільки про ті, які вчинені певними конкретними суб’єктами конфлікту.

Крім того, потрібно чутко сформулювати положення конвалідації документів, виданих на тимчасово окупованих територіях, та переглянути обмежувальний підхід щодо визнання академічних сертифікатів, ступені та звань, видані на цих територіях.

Також комісія рекомендує зазначити у законопроєкті особливий конституційний статус Автономної республіки Крим і Севастополя.