Про це заявив голова Європейської комісії за демократію через право (Венеційська комісія) Джанні Букіккіо під час виступу на конференції “Демократія у дії” в Києві. Запис трансляції опублікував YouTube-канал Центру протидії корупції.

“Зміни до законопроєкту змінили позбавлення волі на її обмеження, майно родичів виключили з обов’язкового декларування. Це негативні поправки, тож ми вдячні президенту Зеленському за намір ветувати цей закон”, – сказав Букіккіо.

За його словами, антикорупційні реформи не повинні суперечити Конституції з двох причин:

• через ризик, того, що може порушитися баланс в інститутах. Управління ускладниться, навіть стане неможливим. І корупція проникне ще глибше, замість викорінення;
• бо порушення Конституції знищує легітимність антикорупційних заходів, а також підриває довіру громадськості до рішучості уряду дотримуватися основних цінностей держави.

“Антиконституційні дії, навіть якщо вони мають на меті викоренити основну проблему корупції, не можуть бути засобом врегулювання кризи. Навпаки, вони підривають силу держави, довіру громадськості, і дають можливість проникненню іншого корупції. Потрібно поважати судову владу. Судові рішення мають виконуватися”, – додав президент Венеційської комісії.

Він наголосив, що Вища кваліфікаційна комісія не має бути об’єднана з Вищою радою правосуддя, доки останню не буде реформовано і не відбудеться відбір.

“На жаль, закон №3711 (“Про судоустрій і статус суддів”), ухвалений у другому читанні 28 квітня, не відповідає рекомендаціям Венеційської комісії, і ми не підтримуємо його”, – сказав Букіккіо.

На його думку, Вища рада правосуддя має пройти перевірку перед тим, як їй довірять призначення Вищої кваліфікаційної комісії.

“Це обов’язково, або судова реформа буде приречена”, – сказав Букіккіо.

Нагадаємо, 15 квітня цього року до законопроєкту про розвиток інституту старост було внесено зміни щодо Конституційного суду. Документ розглядався в другому читанні.

Ініціатором скандальної поправки (№138) є нардеп від “Слуги народу”, голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев.

Так, у чинній редакції закону про КСУ прописано, що суддею Конституційного суду не може бути призначена особа, яка на день призначення є членом політичної партії або займається політичною діяльністю, є обраною до органів державної влади та має представницький мандат.

А тому, якщо в судді КСУ висувається чинний нардеп, він повинен до голосування скласти свій мандат.

19 травня нардепи пробували скасувати голосування за закон № 4535 через цю суперечливу поправку.

Нардеп від “Батьківщини” Сергій Власенко висловлював думку, що зміни до механізму обрання суддів КСУ було внесено, оскільки “одна шановна або нешановна пані з монобільшості хоче себе пропхати в Конституційний суд” (йдеться про депутатку від “Слуги народу” Ольгу Совгирю, котра раніше заявляла про бажання стати суддею КСУ).

Однак Верховна Рада тоді відхилила усі 12 проєктів постанов про скасування закону.

• 3 червня президент України Володимир Зеленський ветував закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост” (№ 4535) через включення до нього суперечливої поправки щодо призначення суддів Конституційного суду. Він повернув закон, який ВР ухвалила 15 квітня цього року, до Верховної Ради зі своїми пропозиціями. У повідомленні ОПУ зазначається, що поправка щодо КСУ не має жодного стосунку до суті цього документа.