Про це йдеться у матеріалі американського телеканалу CNN.

Багато років тому у Глазго шотландський інженер Джеймс Ватт покращив роботу парового двигуна й мимоволі розпочав промислову революцію. Він не міг й уявити, що люди спалюватимуть стільки вугілля, нафти та газу протягом наступних двох століть, що поставлять під загрозу клімат, який дозволив їм існувати.

Вже сьогодні, 1 листопада, 120 світових лідерів виступлять на саміті у Глазго в межах переговорів щодо клімату COP26. Двотижневі перемовини можуть закінчитися або створенням плану швидкої декарбонізації планети, або ж стандартними заявами. Лідери та експерти з клімату називають саміт останнім шансом на шляху подолання кліматичної кризи.

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, уряд якого проводить переговори, попередив, що людство повністю виснажило клімат.

“Ми повинні перейти від розмов і дебатів до обговорень узгоджених дій щодо вугілля, автомобілів, готівки та дерев. Нема більше надій, цілей і прагнень, якими цінними вони б не були. Є лише чіткі зобов’язання та конкретні графіки змін”, – сказав Джонсон.

“Зустріч лідерів G20, яка вчора завершилася в Римі, свідчить про те, що лідери нарешті прислухаються до науки, але їм все ще бракує політичної єдності, щоб прийняти амбітні рішення, необхідні для досягнення мети”, – пише CNN.

Остання доповідь ООН щодо зміни клімату свідчить про те, що глибоке, стійке скорочення викидів парникових газів протягом цього десятиліття є шансом зупинити глобальне потепління й закріпити його на рівні 1,5 градуса вище показників до індустріалізації. Попри всі нещодавні обіцянки, світ все ще на шляху до 2,7 градуса тепла.

Глобальне потепління понад 1,5 градуса призведе до погіршення наслідків кліматичної кризи. Є й позитивна новина. Вона полягає в тому, що межа 1,5 цілком досяжна. Доповідь ООН продемонструвала, що до середини століття світ може зупинити глобальне потепління.

В комюніке лідерів G20 були усі ці наукові дані. Для досягнення цієї мети до середини століття багатьом країнам потрібно буде скасувати свої зобов’язання щодо скорочення викидів.

Але їхня неспроможність поставити кінцеву дату використання вугілля і змусити всі країни твердо взяти на себе виконати кліматичні зобов’язання до 2050 року демонструє те, що країни, які використовують і виробляють викопне паливо, все ще мають величезний вплив у глобальних угодах щодо клімату.

Як зазначає канал, довгоочікувана обіцянка Китаю щодо викидів виявилася не дуже прогресивною, а міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив у неділю, що до 2050 року країна не зможе виконати кліматичні зобов’язання. Прем’єр-міністр Австралії Скотт Моррісон не виявляв жодного інтересу до скасування використання вугілля. Індія не взяла на себе жодних зобов’язань. Європейський законодавець Бас Ейкхаут зазначив, що вона була однією з небагатьох країн, які виступили проти встановлення дати поступової відмови від вугілля.

Розрив між обіцянками та діями

Провідний науковець з Університету штату Пенсільванія Майкл Манн вважає обнадійливим те, що лідери визнали необхідність рішучих дій щодо викидів в цьому десятиріччі. Однак, ха його словами, потрібно переконатися, що всі великі країни погодяться з виконанням зобов’язань.

“Потрібно усунути розрив у реалізації – тобто розрив між тим, що очільники держав номінально взяли на себе, і тим, що вони насправді роблять”, – сказав Манн.

Він додав, COP26 не повинен бути самітом для тактики відкладення, і висловив сподівання, що країни погодяться на поетапну відмову від вугілля на переговорах.

“Досить консервативне Міжнародне енергетичне агентство заявило, що не може бути нової інфраструктури викопного палива, якщо ми хочемо запобігти глобальному потеплінню. І країни G7 взяли на себе зобов’язання поступово відмовитися від вугілля і припинити підтримку нових вугільних проєктів на початку цього літа”, – сказав Манн.

Заява G20 містить зобов’язання припинити фінансування видобутку вугілля за кордоном до кінця цього року. Лідер Китаю Сі Цзіньпін на Генеральній Асамблеї ООН оголосив про це ще у вересні.

Віцепрезидент з клімату та економіки Інституту світових ресурсів Гелен Маунтфорд сказала, що угода та інші поточні зобов’язання щодо викидів недостатньо амбітні, щоб уникнути найнебезпечніших рівнів потепління.

“Щоб зберегти ціль в 1,5 градуса, країни повинні встановити кліматичні цілі до 2030 року, які визначать реалістичний шлях для виконання цих зобов’язань”, – сказала вона.

За її словами, низка країн G20 не перебувають на надійній траєкторії для досягнення своїх цілей, зокрема Австралія, РФ, Китай, Саудівська Аравія, Бразилія та Туреччина.

“Цього недостатньо”

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив вчора у Римі, що їде “з нездійсненними сподіваннями, але принаймні вони не поховані”. Він сподіється, що Глазго все ще зможе “оживити ціль у 1,5 градуса”.

Його коментарі демонструють настрій багатьох учасників саміту COP26. Якщо G20 не змогла визначити кінцеву дату припинення використання вугілля, ймовірно, залучення всього світу до розв’язання ключових проблем не допоможе.

Існує й питання довіри. Розвинений світ пообіцяв понад десять років тому, що буде перераховувати 100 мільярдів доларів на рік Глобальному Півдню, щоб допомогти йому перейти до низьковуглецевої економіки й адаптуватися до нового світу кліматичної кризи.

На жаль, минулого року не вдалося досягти цієї цілі й навряд чи це станеться до 2023 року.

Експрезидент Мальдів Мохамед Нашід, який очолює Форум уразливих до клімату, скаржився на відсутність дій у заяві G20, зокрема щодо нездатності відмовитися від вугілля. Мальдіви – країна на передовій кліматичної кризи, яка ризикує зникнути з карти Землі через підвищення рівня моря до кінця століття.

“Це бажаний початок. Але це не завадить клімату перетнути межу у 1,5 градуса і спустошити велику частину світу, зокрема Мальдіви. Очевидно, цього недостатньо”, – сказав Нашід.

Поетапна відмова від вугілля та надання кліматичного фінансування все ще залишаться пріоритетними для учасників переговорів. Іншими сферами, які можуть виявитися успішними, є угода про припинення та скасування вирубки лісів до 2030 року та рух, що прискорить перехід на електромобілі в усьому світі.

Співзасновник кліматичного аналітичного центру E3G Том Берк був більш оптимістичним, сказавши, що заява G20 продемонструвала зміну мислення лідерів щодо невідкладності кліматичної кризи.

“Велика перемога – це зміщення фокусу з 2050 на 2030 рік. Я думаю, що це важлива велика перемога… Політична угода, досягнута на G20, створить політичний імпульс”, – сказав Берк.

• Нагадаємо, група експертів ООН з питань клімату у своїй масштабній доповіді зазначила, що глобальне потепління на межі того, щоб вийти з-під контролю.
• Відповідно до звіту про прозорість клімату, розробленому 16 дослідницькими організаціями та неурядовими організаціями з 14 членів G20, викиди вуглецю у світі значно зростають. Зокрема, у 20 найбагатших країнах світу.
• Найбільший експортер нафти у світі, Саудівська Аравія, збирається до 2060 року досягнути нульових чистих викидів, а також вдвоє скоротити викиди вуглецю.