Після обрання Володимира Борисовича головою Вінницької міськради, він розпочав боротьбу зі стихійною торгівлею в місті. На перший погляд – цілком позитивна ідея з точки зору доброустрою. Однак, з урахуванням того, що значні площі на території “централізованих” ринків рішеннями міськради передали спочатку в оренду, а тоді у власність партнерам Гройсмана, ситуація виглядає трохи інакше.

Сам пан Гройсман теж не цурався ринків, особливо ринку “Юність”, комерційним директором якого він був ще в 90-х (що  зазначено навіть у  тій самій компліментарній статті у Вікіпедії). Зрештою, далеко не кожен стає комерційним директором підприємства у 16 років. Щоправда, такий кар’єрний успіх може бути пов’язаний з тим, що ринок “Юність” належав його батьку, Борису Гройсману.

Хай там як, у 2006, коли Володимира Борисовича обрали міським головою, справи у ринку пішли краще. Директор підприємства тоді розповідала місцевим ЗМІ, що боротьба міського голови проти стихійної торгівлі не зачепить тих продавців, які орендують місця на “Юності”, оскільки компанія викупила відповідні земельні ділянки під ринком у міста, які до того лише орендувала. За цікавим збігом обставин – у той же рік, коли Гройсман очолив міськраду.

Однак, ринки – це минуле, наступала ера торгових центрів і родина Гройсманів долучилась до поступу прогресу. Долучилась у вигляд побудови ТЦ “Магігранд”, і з ним пов’язані вже не банальні передачі комунальних земельних ділянок “потрібним” людям, а набагато масштабніша історія з неповерненням десятимільйонного кредиту (в доларах). Наразі існує однойменне ТОВ, власниками якого є Олена (70%) та Крістіна (10%) Гройсман, а також Дмитро Немерський (20%), він же є його директором. Власне, ТЦ “Магігранд” належить однойменному ТОВ, однак, так було далеко не відразу.

Почалось все з ТОВ “Фірма Юність”, заснованої ще батьком Володимира Гройсмана. Саме ця компанія будувала “Магігранд”, на що отримала кредит розміром трохи більш як 10 мільйонів доларів у “Кредитпромбанку”. Це було у 2007, а вже у 2009 “Юність” раптово оголосила себе банкрутом, хоча торговий центр був успішно збудований і починав приносити прибуток. Банкрутство – справа довга і доки вона тривала, у 2013 році кредит “Юності” у “Кредитпромбанку” викупив “Дельта Банк”. А невдовзі – продав його ТОВ “Факторинг фінанс”. Там цей кредит перепродали, потім ще кілька разів, доки черга не дійшла до ТОВ “ІК Поділля-Капітал”, після чого “Юність” таки ліквідували.

Але шоу лише починалось. По-перше, через продаж чудово забезпеченого активу “Дельта Банком” (який невдовзі були визнано неплатоспроможним) схемою з кредитом “Юності” зацікавилась прокуратура. Окремого шарму ситуації додавало те, що з ТОВ “Факторинг фінанс” (а відповідно з кредитом на ТЦ родини Гройсманів) слідство пов’язувало Андрія Оністрата, якого звинувачують у розкраданні коштів банку “Національний кредит”. У 2016 “Дельта Банк”, у який уже була введена тимчасова адміністрація Фонду гарантування вкладів, намагався оскаржити відступлення права вимоги за кредитом “Юності”, але Вінницький господарський суд відмовив змінювати перелік та черговість кредиторів “збанкрутілої” “Юності”.

По-друге, після ліквідації “Юності” залишився той самий торговий центр, який мали продати для виплат боргів кредиторам. Так і сталось, ТОВ “Магігранд” придбало ТЦ “Магігранд” у 2015 році за 25 мільйонів гривень (трохи більше 1 мільйона доларів). Сума є цікавою сама по собі, оскільки в матеріалах справи щодо банкрутства “Юності” вказано, що навіть залишкова, не ринкова, вартість будівлі ТЦ становить майже вдвічі більше – 45 мільйонів гривень.

Ось так кредит на 10 мільйонів доларів перетворився в придбання застави по цьому ж кредиту за мільйон. Деяким фігурантам розслідувань #Букв, мабуть, варто “повчитись”, як позбуваються небажаних кредитів професіонали.

До слова, ТЦ “Магігранд” розташований за адресою: проспект Юності, 43-А. Ця ж адреса була вказана як місцезнаходження і ТОВ “Фірма Юність”. А неподалік на цьому ж проспекті, в будинку під номером 44, можна знайти ТОВ “Фірма Юність Плюс”, засновником і єдиним власником якої є Борис Гройсман. Очевидно, в родині Гройсманів майстерність в неймінгу дещо програє майстерності в кредитно-фінансових операціях. Щоправда ця майстерність фінансується коштом виборців, оскільки ті 10 мільйонів доларів, як “Дельта Банк” міг отримати коштом заставного майна за кредитом (торгового центру та ділянки під ним), вкладникам збанкрутілого банку сплатив Фонд гарантування вкладів фізичних осіб коштом державного бюджету – тобто коштом платників податків і, цілком можливо, майбутніх виборців пана Гройсмана.

#Букви звернулись за коментарем щодо справи ТЦ “Магігранд” до прессекретаря Володимира Гроймана, однак відповіді так і не отримали. Крім того, на запит #Букв стосовно поточного статусу кримінального провадження, яке стосувалось обставин неповернення кредитних коштів “Кредитпромбанку”, 1 вересня надійшла відповідь Офісу генерального прокурора про те, що запит переадресовано до Печерської окружної прокуратури міста Києва. Проте, станом на час публікації цього матеріалу, жодної відповіді від Печерської окружної прокуратури на адресу #Букв не надійшло.