Про це президент Сербії Олександр Вучич розповів в інтерв’ю Bloomberg.

Президент Сербії, який мав десятки зустрічей з Путіним за останні роки та взяв уроки російської, щоб мати змогу поговорити з ним безпосередньо, сказав, що він не спілкувався зі своїм колегою “багато місяців”.

Також Вучич рішуче відкинув територіальні претензії Володимира Путіна в Україні.

Ми з самого початку говорили, що ми не в змозі та не можемо підтримати вторгнення Росії в Україну. Для нас Крим — це Україна, Донбас — це Україна — так і залишиться”, – наголосив сербський лідер.

Сербія історично намагалася збалансувати свої геополітичні та економічні інтереси між Сходом і Заходом, але коментарі акцентують поступовий зсув після повномасштабного вторгнення Путіна. Це важливо, оскільки європейські союзники намагаються ізолювати Росію, а континент переживає найнебезпечніший період з часів холодної війни.

Небажання Белграда приєднатися до США та Європейського Союзу в санкціях проти Росії призвело до посилення тиску на керівництво країни.

Вучич пояснив, що членство в ЄС є його кінцевою метою. Але він чинить опір зусиллям щодо санкцій через підтримку Росією його відмови визнати незалежність Косово. Росія також продає природний газ його країні за ціною нижчою від ринкової.

Проте було б неправильно вважати, що його уряд повністю підтримує керівництво Москви, наголосив він.

Ми не завжди радіємо деяким їхнім позиціям, — сказав Вучич. — У нас традиційно хороші стосунки, але це не означає, що ми підтримуємо кожне окреме рішення чи більшість рішень, які надходять із Кремля”.

Зокрема, цього місяця російське угруповання найманців “Вагнер” розмістило оголошення в Сербії, шукаючи новобранців для війни проти України. Вучич, однак, був рішучий.

“Вагнер” не робитиме цього в Сербії”, — заявив він в інтерв’ю.

Його підтримав посол США в Белграді Крістофер Гілл.

Мені було приємно почути від президента Вучича та його адміністрації, що вони бачать загрозу миру та стабільності, яку представляє “Вагнер”, діючи в Сербії, — зазначи Гілл. Показово, що це найкраще, що Росія може запропонувати сербам: шанс померти в далекій країні за чиюсь загарбницьку війну”.

Проте Косово залишається проблемою, яка пов’язує двох лідерів. Напруженість на півночі Косово, населеній зокрема й етнічними сербами, у десять разів гірша, ніж зазвичай, сказав Вучич, додавши, що доклав великих зусиль, щоб переконати сербів зняти барикади, тому що “інакше це призвело б нас до повної катастрофи”. Проте, він переконаний, що було б більш реалістично зробити маленькі кроки, ніж очікувати якоїсь великої та швидкої угоди, яка включала б визнання Косова Сербією.

Раніше прем’єр-міністр Косова Альбін Курті заявив, що Росія розпалює напруженість між його країною та Сербією. На його думку, таке відбувається через сповільнення війни в Україні.

Варто зауважити, що у серпні переговори між Сербією та Косовом за посередництва Європейського Союзу у Брюсселі завершилися без результатів. Після закінчення зустрічі з президентом Сербії Александаром Вучичем та прем’єр-міністром Республіки Косово Альбіном Курті, Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що “на жаль, сторонам не вдалось досягти угоди”.

Конфлікт між Сербією та Косовом вкотре загострився наприкінці липня, коли Приштина вирішила запровадити тимчасові документи, які мають отримувати при в’їзді в регіон громадяни Сербії, а також перереєструвати автомобілі та замінити номерні автомобільні знаки, видані сербам, що проживають на півночі Косова. На знак протесту косовські серби звели барикади.

31 липня у Мітровиці на півночі Косова було чутно сирени повітряної тривоги, а місцеві ЗМІ повідомляли, що по всій території помічено велику присутність машин екстреної допомоги. У прикордонному місті Косова звучали постріли та сирени.

Пізніше влада в Приштині відклала введення нових правил до 1 вересня.

21 листопада 2022 року Європейський Союз попередив про “ескалацію та насильство” після того, як Косово та Сербія не змогли дійти згоди під час екстрених переговорів щодо вирішення їхньої давньої суперечки з приводу автомобільних номерних знаків, які використовуються етнічними сербами в Косовому.

Вже 28 грудня 2022 року. Сполучені Штати, НАТО та Європейський Союз закликали до максимальної стриманості на півночі Косова.

2008 року Республіка Косово в односторонньому порядку проголосила незалежність від Сербії. Її визнали багато європейських держав, зокрема Німеччина, а також США. Натомість Белград вважає Косово своєю автономною провінцією і незалежність Приштини не визнає.

Косово оголосило незалежність від Сербії у 2008 році, через дев’ять років після 78-денної кампанії бомбардувань НАТО, яка витіснила сербські війська з колишньої провінції. Сербія, а також її ключові союзники, РФ та Китай, досі відмовляються визнати незалежність Косова та наполягають на захисті етнічних сербів, які складають близько 5 відсотків населення Косова (загальна кількість населення налічує 1,8 мільйона осіб).

Трохи менше половини сербського населення Косова проживає в чотирьох північних муніципалітетах, що межують із Сербією, і багато хто не бажає визнавати владу в столиці Косова, Приштині, воліючи жити так, ніби вони все ще є частиною Сербії.

Позицію Сербії поділяють РФ, більшість пострадянських держав, а також п’ять країн ЄС, Китай та Індія.

Сербія також прагне вступу до ЄС і у зв’язку з цим зобов’язалася нормалізувати відносини з Косовом. З 2013 року Белград і Приштина намагаються врегулювати відносини за посередництва ЄС. Вступ Косова до ООН блокує РФ.