Про це у коментарі для ВСС розповіли двоє військових 72-ї бригади, які залишили місто перед останнім штурмом і зайняли нові позиції в тому ж районі.

Військовий на ім’я Роман зазначив, що під час спроб залишити Вугледар багато бійців зазнали поранень або загинули від рук окупантів. Також є ті, хто зник безвісти.

За його словами, до цього українські війська намагалися організувати постачання та евакуацію поранених і загиблих, але це було «марно».

«Ми втратили багато транспортних засобів, а потім були змушені припинити [такі операції]», — поділився Роман.

Ситуація ускладнилася, коли в місто увійшли російські війська, і українські частини почали відступати, «не чекаючи наказу про відхід».

«Якщо відхід не організований, то він закінчується хаотично», — зазначив ще один військовий-кулеметник, який побажав залишитися анонімним.

Він також додав, що «українські захисники були як титани», але через відсутність зв’язку деякі групи втратили координацію. Радіостанції перестали працювати, і під час обстрілів військові змушені були ухвалювати рішення на власний розсуд.

Російські війська прорвали українські оборонні лінії за допомогою авіабомб, термобаричних систем на кшталт «Солнцепек», дронів та реактивних систем залпового вогню.

За таких умов відступ з певних позицій став неминучим, як зазначив Роман: «Ти або помреш, або відступиш».

Однак залишати майже оточене місто було надзвичайно небезпечно, тому українські військові намагалися відходити здебільшого вночі. Доводилося йти через мінні поля відомими стежками та уникати доріг, які були під контролем ворога.

Як пояснив Роман, раніше евакуаційні машини могли потрапляти до міста з вимкненими фарами, але після того, як російські війська дісталися центру, пересування стало можливим лише пішки.

BBC повідомляє, що військові висловлюють незадоволення тим, що наказ про відступ не був відданий раніше.