Віталій покинув навчання у Харківському національному університеті захисту цивільного населення і відправився до зони АТО, аби боронити країну від ворогів і захищати цілісність та суверенітет нашої держави.

     До полку Азов Віталій приєднався у 2015-му році і разом із побратимами пройшов увесь мужній шлях становлення справжнього бійця. 

     “Біцуха був щирим, позитивним, зі сталевим характером, відрізнявся самопожертвою. Серед побратимів і друзів користувався беззаперечним авторитетом.” – згадує Олександр “Школа” Тарнавський,  побратим Віталія. –  “Познайомилися ми з Біцухою більше десяти років тому. Я очолював навколофутбольний рух в Чернігові, він був одним з молодих хлопців, які захотіли до нас потрапити. Тоді він займався тайським боксом, мріяв стати МНСником. Відразу оцінили його характер і силу волі. З тих пір ми були в одному колективі.”

     Віталій справно і відважно ніс службу в загоні спеціального призначення “Азов”, за сім років служби подолав шлях до Головного сержанта ВШК ім. Євгена Коновальця. Міцний, наче кремінь, хоробрий, із палким серцем і щирою душею, відчайдушний та безкомпромісний до ворогів, саме таким його запам’ятали його рекрути. Віталій тривалий час займався навчанням новобранців полку Азов, тому майже кожен молодий боєць пройшов своє навчання під його керівництвом.

“Без виключення всі бійці, які проходили вишкіл, дуже поважали і цінували Біцуху. В усьому він був прикладом для оточуючих.” – пригадує Олександр.

     На момент повномасштабного вторгнення Віталій знаходився у Маріуполі і приймав участь у запеклих боях за місто. 

12 березня 2022 року Віталій Трухан загинув у протистоянні при обороні Маріуполя, отримавши поранення не сумісні з життям. Віталія було нагороджено орденом “За мужність” III ступеня.