Про це він розповів у коментарі “Суспільному”.
“В мене 100 голів лягло за один постріл. Мінометний обстріл коли був. На пасовищі я стояв, намагався відігнати, але таки влучило”, – пригадав Володимир.
За його словами, вцілілу отару із зони бойових дій чоловіку довелося гнати пішки понад 50 кілометрів. Вже на Волинь свою отару вівчар привіз вантажівкою для тварин та оселився у селі Новостав, неподалік Луцька.
Фото: Суспільне Луцьк
Фото: Суспільне Луцьк
Фото: Суспільне Луцьк
Фото: Суспільне Луцьк
Наразі йому допомагає волинський фермер Василь Мельник. Відтепер їхні вівці в одному стаді, однак де чиї чоловіки не знають.
“Я йому запропонував приїхати до мене. Він довго думав, бо далеко їхати. Ми помогли йому і він приїхав до нас. Він не те, що роботящий, він – пахар. Горою стоїть за Україну. З росіянами не захотів жити й приїхав до нас”, – сказав Василь Мельник.
Випасати стадо допомагають двоє псів вівчарської породи бордер-колі Люся і Рошен, яких вівчар теж перевіз з Донецької області.
На думку Володимира, умови на цьому пасовищі для породи, яку вивели у гірській місцевості, – хороші, розповідає Володимир. Тут є протічна вода і більше зелені, ніж на сході України. Однак клімат занадто вологий. Деякі тварини почали хворіти на грибкові захворювання. Поки Альохін з Мельником хазяйнуватимуть спільно, а навесні домовились увесь приплід поділити порівну.