Новини
Восьма річниця трагедії MH17 на Донбасі: як сталася авіакатастрофа, хто підозрювані та чому суд досі триває
Вісім років тому неподалік Тореза Донецької області було збито Boeing 777 компанії "Малазійські авіалінії", який виконував рейс MH17. 17 липня 2014 року загинули всі пасажири та екіпаж — 298 людей. Дотепер тривають суди і лише після повномасштабного вторгнення визнали винними чотирьох росіян у збитті літака.
Неділя, 17 липня 2022, 10:31

Про це повідомляють #Букви.

На Донбасі розпочалися активні бойові дії з квітня 2014 року. Бойовики до 17 липня встигли збити три українські літаки, серед яких були Іл-76 у Луганську, транспортний літак Ан-26 Повітряних сил ЗСУ та за день до трагедії ще один Су-25.

У ніч з 16 на 17 липня РФ заборонила цивільній авіації пролітати у прилеглих до України областях на висоті до 16 тисяч метрів. Вдень 17 липня 2014 року о 13:30 виконував рейс регулярний рейс MH17 з Амстердама (Нідерланди) до Куала-Лумпура (Малайзія). Близько 16:00 з літаком перервався зв’язок, хоча політ тривав штатно і не було несправностей.

Терорист, бойовик так званої “ДНР”, військовий злочинець Ігор Гіркін “Стрєлков” не менш ніж за дві години після катастрофи оприлюднив повідомлення, що сепаратисти збили в районі Тореза АН-26. Коли стало відомо, що було збито пасажирський літак, то він видалив пост.

Фото: Getty Images

СБУ записала телефонні розмови бойовиків. У них ймовірно йшлося, що MH17 збили зенітно-ракетною установкою “Бук”.

Як розпочали судове розслідування

У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу (Joint Investigation Team, JIT). Для розслідування кримінального злочину до неї увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. 9 вересня нідерландська рада безпеки опублікувала результати розслідування, де вказала, що з підконтрольного сепаратистам району було випущено ракету “земля-повітря”.

Експерти встановили, що літак розвалився у повітрі через зовнішній вплив. Зокрема через удари багатьох дрібних предметів, які рухались з великою швидкістю. Через рік 13 жовтня доповіли, що літак було збито з ЗРК “Бук”. 4 березня 2016 року інформацію підтвердила міжнародна група журналістів-розслідувачів Bellingcat, яка встановила, що на окупованій території за кілька годин до катастрофи було помічено “Бук”.

Фото: BELLINGCAT / Одне фото з “Бука” на непідконтрольній території України

24 травня 2018 року Міжнародна Спільна слідча група у Нідерландах встановила, що ЗРК “БУК” належав 53-й бригаді військ протиповітряної оборони Росії. Наступного дня Нідерланди та Австралія офіційно звинуватили у катастрофі Росію. Країни закликали взяти відповідальність за трагедію, проте РФ у відповідь звинуватила у спекуляціях тодішнього міністра закордонних справ Нідерландів Стефа Блока.

Що казали в Росії

Прокремлівські пропагандисти поширювали багато фейків, які направляли проти України. Спочатку вони заявляли, що лайнер було збито українським штурмовиком Су-25, але міжнародний суд спростував цю версію. Надалі проросійські канали повідомляли, що ЗСУ збили МН17 за допомогою системи “Бук”.

“Українські військові мали системи SА-11 (“Бук”) на своїх складах, але поряд із цим районом такої зброї не було. А з початку кризи ППО України не випустило жодної ракети, попри те, що їхній повітряний простір порушувався. Українська сторона, крім того, вказувала, що не мала причин запускати ракету “земля-повітря”, бо не було повітряних цілей – у збройних формувань самопроголошених республік була відсутня авіація”, — заявляла тоді представник США в Раді безпеки ООН Саманта Пауер.

Третя версія РФ зазначала, що причиною трагедії стала позаштатна ситуація на тренуванні підрозділу ППО українських захисників. Міноборони України назвало цю версію “абсолютною маячнею”. Проте проросійський пропагандистський “Перший канал” продовжував перекладати провину за збиття цивільного літака на Україну, заявлявши, що держава “помилились, але не навмисно”.

Обвинувачення на суді

Наприкінці червня 2019 року було висунуто обвинувачення у катастрофі колишньому “міністру оборони так званої ДНР” Ігорю Гіркіну (Стрєлкову), генерал-майору Сергію Дубінському на прізвисько “Хмурий”, полковникові Олегу Пулатову та громадянину України Леоніду Харченку на прізвисько “Кріт”. Їм загрожує від 10 до 15 років за ґратами або довічне ув’язнення за терористичний акт.

Фото: Getty Images

4 липня СБУ затримала колишнього начальника протиповітряної оборони “Слов’янської бригади” ДНР Володимира Цемаха, який керував обороною бойовиків у місті Сніжне Донецької області у 2014 році, якраз там, де був збитий Boeing MH17. Нідерланди тоді просили його тримати під вартою до допиту.

В Україні йому оголосили підозру за ст. 258-3 (участь в терористичній організації) КК України. Нідерландські правоохоронці планували допитати Цемаха, тому президента Володимира Зеленського закликали не віддавати його Росії. Утім його звільнили з-під варти під особисте зобовʼязання 5 вересня.

7 вересня відбувся обмін військовополонених обмін у форматі 35 на 35. Тоді було звільнено 11 незаконно засуджених українців, зокрема: Романа Сущенка, Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Володимира Балуха, Станіслава Клиха, Миколу Карпюка, Олексія Сизоновича, Павла Гриба, Едема Бекірова, Євгена Панова та Артура Панова. Москва своєю чергою вимагала внести до цього переліку свідка Володимира Цемаха.

Після обміну влада Нідерландів заявила, що шкодує через рішення Києва передати Цемаха російській стороні. Уряд висловив побоювання, що тепер його неможливо буде притягнути до відповідальності. На фотографії Цемах висаджується в Москві з літака.

 

Протягом 2020 року фігурантом справи визнали заступника керівника прикордонної служби ФСБ Росії генерала-полковника Андрія Бурлака або як казали на записах — “Володимира Івановича”. У травні було затримано Леоніда Харченка, а у червні нідерландський суд представив запис нових телефонних розмов. Під час них підозрювані обговорювали чи стріляв їхній “Бук”. Росіянин Олег Пулатов заявляв, що записи фейкові, оскільки у такий спосіб вони хотіли дезінформувати українських військових.

Фото: Pool/Getty Images / Уламки рейсу МН17

Росія ж відкидала звинувачення у збитті боїнга. Країна назвала неможливою подальшу участь у консультаціях з Австралією та Нідерландами, оскільки вони закликали взяти відповідальність за катастрофу малайзійського Boeing MH17. Дві країни разом з Україною засудили рішення російської влади. Проте 10 липня Нідерланди від імені держави подали позов до Європейського суду з прав людини проти Росії через причетність до збиття MH17. Інші версії суд відмовився вивчати від 25 листопада 2020 року.

Чому міжнародний суд не має претензій до Києва

У лютому 2021 року влада Нідерландів оприлюднила звіт. У ньому йшлося, що на момент збиття літака рейсу МН17 “Малазійських авіаліній” український уряд не знав про загрозу щодо цивільних літаків. Тому країна не судитиметься з Києвом.

За результатами розслідування Нідерландів стало відомо, що один з підозрюваних Сергій Дубінський мав прямий контакт з Москвою у день катастрофи 17 липня 2014 року. Водночас терорист Ігор Гіркін мав розмову у Кремлі “на вищому рівні”.

У червні під час суду встановили, що ракету з зенітно-ракетного комплексу “Бук” випустили з поля поблизу окупованого Первомайська. Власне тому українські захисники не могли бути причетними до терористичного акту.

В Нідерландах суд визнав чотирьох росіян винними

Дотепер судовий розгляд триває. Одним з останніх рішень стало те, що суд визнав винними Ігоря Гіркіна, Сергія Дубинського, Леоніда Харченка та Олега Пулатова у скоєнні терористичного акту. Планується, що вирок винесуть до кінця 2022 року.

Теги: бойовики на Донбасі, Війна на Донбасі, Гіркін, Катастрофа MH17, Міжнародний суд, Нідерланди, терористи, терористичний акт, Boeing 777, MH17, Гаага, Донбас, рейс MH17

Межа у Telegram

Підписатись