Таку думку в коментарі #Буквам висловила психотерапевт Анастасія Лобазова.

“Говорячи про проблему, варто виділити посттравматичну культуру виховання. Слідом за війнами та голодом – це установки про те, що їсти треба не тоді, коли організм відчуває потребу, а “по годинах”, про запас, доїдати все з тарілки й “не викидати” їжу, “не перебирати” стравами. У зв’язку з цим виникають ігнорування і нерозуміння реальних потреб свого організму, а це призводить до звички переїдання і надання переваги калорійній їжі”, — зазначила Лобазова.

Крім того, за словами експерта, у багатьох з нас з дитинства існує емоційна залежність від калорійної їжі.

“Друга, тісно пов’язана з першою, причина – помилкові зв’язки. Тут говоримо про їжу, як про засіб самозаспокоєння: “приймання їжі дорівнює викиду глюкози, що  дорівнює підйому настрою” і формування звички їсти більше і частіше, бажано солодке. Часто їжа є засобом маніпуляції, наприклад, “морозиво після супу” або регуляції поведінки “за хорошу поведінку цукерку”. Це переводить їжу з розряду палива для організму в розряд емоційної залежності”, — додала психотерапевтка.

Також, за словами лікарки, не меншу роль в проблемі ожиріння, відіграє стрес. Через нього, а зовсім не через лінь, деякі люди можуть набирати вагу, попри здорове харчування та активний спосіб життя.

“Третя причина – стрес. Існує стереотип, що товсті люди ліниві. Насправді людина, що страждає ожирінням, може мати дуже високе фізичне навантаження та активність, і саме через це організм відчуває постійний стрес і накопичує зайвий жир. Водночас психологічний стрес, різного роду травми та конфлікти сприяють виробленню кортизолу, який призводить до порушення метаболізму. Особливо важливо звернути увагу, якщо здорова дитина при нормальному харчуванні починає стрімко набирати вагу. Часто причина криється саме в хронічному стресі, пригнічених негативних переживаннях”, — наголосила Лобазова.

Також психотерапевт зазначає, що прихованими причинами ожиріння можуть бути депресія й  тривога, через які люди пасивні та не мотивовані. Організм ніби “завмирає”, що розцінюється мозком як загроза для життя, виробляється надлишок кортизолу і коло знову замикається.

• Раніше група вчених їх Університету Копенгагена (Данія) довела, що люди, які страждають від ожиріння, виділяють додатково по 700 мільйонів тонн вуглекислого газу на рік, що істотно шкодить екологічної ситуації в світі.