Новини
«З 2019 року стрімкими темпами падають обсяги закупівель Міноборони на обмундирування», – Гліб Канєвський
Керівник аналітичного центру StateWatch Гліб Канєвський прокоментував дії Німеччини, яка на тлі загрози з боку РФ вирішила забезпечити Україну військовими шоломами. На думку Канєвського, з цього можна було б посміятись, якби не той факт, що Міністерство оборони України (МОУ) взагалі не забезпечило своїх військових шоломами у 2021 році.
Неділя, 30 січня 2022, 22:06

Про це йдеться у дописі Гліба Канєвського у Facebook.

Як зазначає керівник аналітичного центру StateWatch, цього тижня в мережі ширяться результати розслідування Юрія Ніколова (журналіст, засновник проєкту “Наші гроші”). Останній з’ясував, що Україна тратить на ремонт доріг більше, аніж на закупівлі для Збройних сил України (ЗСУ).

“Очікувано, що бюджет “Укравтодору” в рази перевищує бюджет закупівель для ЗСУ. Проте зовсім неочікувано те, що з 2019 року стрімкими темпами падають обсяги закупівель Міноборони на обмундирування”, – підкреслив Канєвський.

За його словами, у 2019 році на обмундирування витратили 3,4 млрд гривень, що стало найбільшою з 2014 року сумою. Однак, вже у 2021 році витрати МОУ на шоломи, бронежилети та інші захисні елементи склали всього 1,6 млрд гривень. Тобто, витрати впали більш ніж у два рази.

“Що це означає на практиці? До прикладу, у 2021 році Міноборони оголошувало тендер для закупівлі 16 000 шоломів. Очікувана вартість – 111 млн гривень. Проте з цього нічого не вийшло, адже тендер не відбувся – не знайшлась необхідна кількість учасників”, – розповів Канєвський.

Він додав, що важко зрозуміти, наскільки ЗСУ потребує цих 16 000 шоломів, адже це – державна таємниця. Але логічно, що якщо Міноборони подавало заявку на закупівлю, а їх все одно не закупили, значить потреба української армії у шоломах все ж існує.

Що стосується того, чому бізнес не хоче йти на торги Міноборони, Гліб Канєвський виокремлює дві причини. Одна із них – дезорієнтація Міноборони, адже за останні три роки тут тричі змінювались міністри і кожен із них приводив свою команду.

“Особливо активно кадровими питаннями займався Андрій Таран, який і ліквідував центральну закупівельну організацію. І це незважаючи на те, що її лише за декілька місяців до цього створив його попередник Андрій Загороднюк”, – додав Канєвський.

Друга причина – токсичність. Канєвський нагадав, як у кінці 2021 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомили про підозру за хабар розміром 24 млн гривень одному з заступників начальника управління МОУ.

“Зверніть увагу, що чиновник на не самій високій посаді пропонує відкат директору департаменту внутрішнього аудиту. Дивлячись на цифру відкату стає зрозуміло, яких приголомшливих рівнів досягла корупція у Міноборони”, – підкреслив Канєвський.

Керівник аналітичного центру StateWatch підсумував, що як тільки заспокоїться ситуація з агресором на сході, потрібно одразу привести до порядку МОУ, адже кошти на ЗСУ є, а використати їх доцільно не виходить.

Гліб Канєвський рекомендує централізувати закупівлі Міноборони на рівні однієї організації, а також переглянути фінансові і матеріальні ресурси МОУ та результати їх використання.

 

Теги: Гліб Канєвський, Міноборони, Україна

Межа у YouTube

Підписатись