Про це повідомляє пресслужба парламенту.

Так, законопроєктом пропонується:

• увідповіднити до вимог та критеріїв Директиви Європейського Союзу про аудіовізуальні медіапослуги визначення термінів “європейський продукт”, “європейська студія-виробник”, “національний продукт”, “незалежна студія-виробник”;
• посилити процедуру захисту авторських та суміжних прав;
• з-поміж суб’єктів, на які поширюється регулювання Закону “Про медіа”, вилучити іноземні нелінійні медіа та іноземні платформи спільного доступу до інформації (зокрема, Netflix, Amazon Prime Video);
• вилучити положення про обов’язковість трансляції радіоканалів, телеканалів, каталогів програм, які походять з країн, що є сторонами Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державами-членами Європейського Союзу, офіційними мовами цих держав;
• встановити заборону усім особам, зареєстрованим в офшорних зонах, брати участь у постачанні електронних комунікаційних послуг.

Окрім цього, проєктом пропонується конкретизувати вимоги до прозорості структури власності та контролю, врегулювати питання мовлення громад з урахуванням рекомендації експертів Ради Європи, зокрема в частині відокремлення суб’єктів мовлення громад від суб’єктів, заснованих місцевими органами влади.

Проєктом також мають намір розширити гарантії захисту дітей від шкідливого контенту, відповідно до рекомендацій експертів Ради Європи уточнити підстави для надання права на відповідь чи спростування інформації: закріпити, що такими підставами є поширення відомостей, які не відповідають дійсності.

Щобільше, пропонується уточнити порядок розповсюдження мовниками інформації про події значного суспільного інтересу, спростити умови реєстрації друкованих видань: встановити, що вони підлягають обов’язковій реєстрації лише на період військової агресії, посилити повноваження регулятора у частині накладання санкцій на суб’єктів у сфері медіа, конкретизувати обмеження у сфері медіа, пов’язані зі збройною агресією: уточнити перелік суб’єктів, які не можуть бути суб’єктами у сфері медіа в Україні, критерії забороненого контенту тощо.

29 серпня 34 депутати із п’яти фракцій та позафракційні звернулися до спікера Руслана Стефанчука із закликом зняти з найближчого пленарного засідання законопроєкт “Про медіа”. Нардепи наголосили, що Гуманітарний комітет має ще раз його розглянути та “усунути усі небезпеки розмінування культурного кордону з РФ”.

За словами нардепа Володимира В’ятровича, у тексті, що винесли на перше читання:

• скасовується ухвалена у червні конституційною більшістю парламенту заборона на трансляцію фонограм, аудіограм та кліпів російських співаків;
• нівелюється перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, який упродовж 7 років є дієвим інструментом захисту України від фільмів, серіалів, концертів, гастролей за участі осіб, що підтримують російську агресію;
• знижується рівень контролю за українською мовою фільмів, дозволяється практично безкарне порушення 10% квоти на українські пісні на радіо;
• робляться недієвими норми, які забороняють позитивне висвітлення органів влади держави-агресора.

На думку депутатів, профільний комітет мав би повернутися до розгляду законопроєкту і внести до тексту зміни, які б гарантували збереження цих механізмів.

Законопроєкт № 2693-д “Про медіа” зареєстрували у Верховній Раді ще 27 грудня 2019 року, у травні 2020 року парламент відправив його на повторне перше читання. Новий акт має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам.

23 серпня гуманітарний комітет Верховної Ради проголосував за те, щоб рекомендувати Верховній Раді розглянути законопроєкт про медіа. Тоді Микола Княжицький зазначив, що на головування нардепам хочуть внести суперечливий проєкт закону, який відкидає Україну від членства у Євросоюзу, а, що найголовніше – навмисно скасовує норми на підтримку української мови і культури.

Своєю чергою, громадянський рух “Відсіч” вже опублікував заяву з критикою окремих положень законопроєкту, які, за його даними, містять чимало послаблень для російськомовної медіаіндустрії.

Так, законопроєктом можуть скасувати важливі норми закону “Про кінематографію”, які забороняють популяризацію і пропаганду російських органів та створення позитивного образу їх працівників (зокрема колишніх і позаштатних).

Що також важливо, чинний закон “Про кінематографію” містить важливу норму про заборону приниження чи зневажання української мови у фільмах. За даними “Відсічі”, проєкт закону “Про медіа” цю норму скасовує.

Окрім цього, проєкт містить чимало інших послаблень і погіршень, вигідних російськомовній медіаіндустрії та абсолютно невигідних і невідповідних національним інтересам України та настроям суспільства.

Водночас схвалення проєкту закону “Про медіа” є одним із критеріїв, необхідних для початку процедури вступу України до ЄС.

• Раніше народний депутат України Микола Княжицький заявив, що до законопроєкту про медіа було додано низку змін, які можуть призвести до скасування норми на підтримку української мови і культури. він наголосив, що проєкт переповнено антиєвропейськими нормами, які вносяться для обмеження свободи слова і створення пропагандистських державних медіа.
• Після 24 лютого “Детектор медіа” припинив моніторинг щоденних теленовин і політичних токшоу. Більшість з українських телеканалів тепер транслює спільний телемарафон “Єдині новини”. На додачу до щоденного конспекту марафону, а також щотижневого докладного розбору грубих порушень і помилок, видання щомісяця публікує суто статистичну інформацію про спільний інформаційний етер. Наразі у марафоні поступово більшає повторів, водночас вбачається не пропорційний розподіл представництва політичних сил.
• Раніше #Букви повідомляли, що в етері марафону “FreeДом”, який виходить на каналі UATV, спікера попросили перейти на російську мову з державної української. Ведуча медіагрупи “Україна” Юлія Галушка аргументувала це тим, що канал “мовить російською для всього світу”.