Цю інформацію #Буквам підтвердили у пресслужбі Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

Як відомо, напередодні ВАКС  скерував  Яценка під арешт на два місяці (до 22 квітня 2021 року) за підозрою в розтраті в особливо великих розмірах.

Альтернативою  було призначено заставу в розмірі 52 млн 210 тисяч гривень.

У пресслужбі ВАКС #Буквам підтвердили, що сьогодні цю заставу було внесено в повному обсязі.

Кошти внесло “товариство” (ТОВ), проте назву його у суді розголошувати не можуть.

У ВАКС не змогли уточнити, чи вийшов уже Яценко з-під варти, “оскільки його звільненням займається орган, де він перебуває”.

Варто зазначити, що коли Яценко вийде з-під варти, він повинен буде носити електронний браслет; не залишати Дніпропетровську область  без дозволу слідчого, судді, прокурора; утриматися від спілкування з іншими підозрюваними у справі та свідками; здати на зберігання паспорти.

Як відомо, правоохоронці затримали Володимира Яценка 22 лютого при спробі виїзду з України. Експосадовець планував залишити Україну  приватним  літаком у напрямку Відня, вилетівши з Дніпра.

Літак з Яценком на борту посадили в аеропорту “Бориспіль”, що під Києвом.

Стороною обвинувачення дії Яценка кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.

Йдеться про підозру у розтраті чужого майна (136 млн грн) шляхом зловживання службовим становищем, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.

У цій справі підозри також оголошені колишньому голові правління “ПриватБанку” Олександру Дубілету та Олені Бичихіній – колишній керівниці одного з підрозділів банку, яка одночасно обіймала посаду першої заступниці голови правління у пов’язаній страховій компанії.

За даними слідства, у грудні 2016 року троє зазначених високопосадовців банку, усвідомлюючи, що “ПриватБанк” незабаром буде визнаний неплатоспроможним та перейде під контроль держави, реалізували план розтрати грошових коштів фінустанови. Він полягав у протиправному нарахуванні та виплаті додаткової винагороди – індексованої комісії у зв’язку із ростом курсу гривні до долара США на користь пов’язаної з банком юридичної особи за  наявними депозитними договорами з нею. При цьому виплата такої комісії цими депозитними договорами та додатковими угодами до них не передбачалася.

Рішення щодо націоналізації  “ПриватБанку” у зв’язку з його неплатоспроможністю було прийнято українською владою в грудні 2016 року.

Причиною націоналізації стали дії колишніх власників, котрі виділяли значні кредити афілійованим особам. Результати незалежного розслідування компанії Kroll показали, що до націоналізації “ПриватБанк” щонайменше протягом 10 років був об’єктом масштабних махінацій, що призвело до нанесення фінансовій установі збитків на суму  щонайменше  $5,5 млрд.

• Раніше повідомлялося, що у справі “ПриватБанку” підписали підозри кільком колишнім топ-менеджерам. Крім того, для підтвердження збитків державі призначено експертизу.
• З’явилася інформація, що до спроби втечі до Австрії експершого заступника голови правління “ПриватБанку” Володимира Яценка може бути причетний колишній власник банку, олігарх Ігор Коломойський.