Про це у Facebook написала журналістка Валентина Бикова.

“Ну ось живе собі така дівчинка у Києві. Аж заступник головного редактора Cosmopolitan Ukraine. Пише про х*ї і вагіни, прикрашаючи свої опуси матюками. Фотографується в панчішках і татушках, витончено відстовбурчивши попку, селфі у примірочних, збираючи лайки і сердечка. Насичено дівчинка живе, продуктивно, а головне – безпечно … Без комендантської години з ризиком потрапити у “підвал”, де її місяць буде тр**ати взвід чеченів, без прильотів “Граду”, без чорного всепоглинаючого жаху від смертей близьких, без безодні, в яку заглядаєш щодня … Тому дівчинці – як два пальці – станцювати на кістках полковника ЦСО. Для неї похорон Героя України, який отримав звання посмертно – це ще один привід похохмити і зловити хайп”, – написала Бикова.

Далі вона опублікували скріншоти поста Пліхіної.

“А що, людей ще прийнято ховати помпезно? Сьогодні мчала на роботу в навушниках і бачу, натовп людей на перекритій дорозі стоїть. Ну, думаю, фестивальчик якийсь, центр міста як ніяк, тут постійно якась вечірка. Стишила музику, дивлюся, обличчя у всіх не танцювальні і не стрітфудні. Похмурі й чорні. Прислухалася – марш похоронний. Виявилося, в СБУ померла якась, напевно, не остання людина. Витягли всю структуру на двір і почали вимагати зробити співчутливий вираз обличчя. Труну несуть під виючий драматизм. Люди у військовій формі дмуть в труби, аж лопаються. Гвоздики, вся атрибутика. Я з переляку не розібралася, як обійти це горе, і в своїй яскраво-червоній шапочці і такій самій куртці виперлась в серце цього замісу. Просто в центр передпоховального ходу. Як той пес, що вибіг перед авто і тикається, не зрозуміє, куди бігти.

“Господи, думаю, я навіть одягнута не по дрес-коду, як незручно, і в вухах ще цей веселий німецький хіп-хоп. Ну я й чудовисько! Бракує тільки чепчик в повітря кинути і стопочку єгермейстру перекинути”. А потім подумала: “Ну, камон, влаштували тут язичницький обряд. Зараз дядьку, якому вже не так й важливо – в дубі він чи в сосні, по всьому Києву поносять, і обідати. І хто тут ще чудовисько?!” А потім знову подумала, а що якщо людина хороша була і його тепер правда всьому СБУ бракує? Що ж нам шкода, чи що, провітрити шановного наостанок? Раптом це комусь важливо. Потерпимо трохи пробки і музло духове – не обламаємось”. Поки все це думала, усвідомила, що все ще перебуваю в епыцентрі, люди вже косо дивляться. Так незручно стало. Підійшла до найближчого хлопця і сказала: “Прийміть мої співчуття”. А він так, знаєте, з розумінням глянув на мене і відповів: “Спасибі”. Розвернувся і пішов зі своїм жовтим рюкзаком мережі доставки їжі. Кур’єр.

За один ранок я встигла прикрасити чужі похорони і поспівчувати співробітнику доставки. Вважаю, цей день вже можна записати в кармічну скарбничку як вдалий? Чи ні?”

Незабаром Пліхіна видалила свої публікації з Facebook і Telegram. Наприклад, на каналі в Telegram остання публікація – “Моя вагіна хоче мене вбити”.

У коментарях Євгенія Пліхіна почала виправдовуватися:

Нагадаємо, що вчора, 3 грудня, Президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння звання Героя України з врученням ордену “Золота Зірка” полковникам СБУ Денису Волочаєву і Дмитру Каплунову (посмертно).

1 грудня на лінії зіткнення на сході України диверсійно-розвідувальна група ворога зробила спробу прориву в тил позицій Об’єднаних сил. Командування ООС задіяло резервну групу, до складу якої входили Дмитро Каплунов та Денис Волочаєв. Під час бойового зіткнення внаслідок вибуху міни бійці отримали поранення, несумісні з життям, і загинули на місці.