Про це повідомляє пресслужба глави держави.

Закон повертає відповідальність за декларування невірогідної інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації, яка була скасована рішенням КС. Відповідні зміни вносяться до Кримінального кодексу, Кримінального процесуального кодексу та закону “Про запобігання корупції”.

Зазначається, що документ усуває прогалини в законодавстві, що виникли у зв’язку зі скандальним рішенням КСУ від 27 жовтня, та забезпечує можливості притягнення до кримінальної відповідальності за декларування невірогідної інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Верховна рада проголосувала за повернення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування 4 грудня.

Законопроєктом вносяться зміни до ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (“Порушення вимог фінансового контролю”), які уточнюють суб’єктів цього правопорушення.

Вони також дозволяють накладати адміністративні стягнення за цією статтею у разі, коли відомості в декларації відрізнятимуться від правдивих на суму “від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб” (станом на сьогодні це від 227 тис. до 1 млн 135 тис. грн), а не “від 100 до 250 прожиткових мінімумів” як зазначено в чинній редакції.

До Кримінального кодексу України додано дві статті: 366-2 (декларування невірогідної  інформації) та 366-3 (неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування).

Згідно зі статтею 366-2, в разі, якщо неправдиві  відомості в декларації відрізняються від  правдивих  на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (від 1 млн 135 тис. до понад 9 млн грн), загрожує відповідальність у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (42 500 – 51 000 гривень); або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Якщо відомості в декларації відрізняються від правдивих  на суму понад 4000 прожиткових мінімумів – передбачено покарання у вигляді штрафу від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 – 85 000 гривень); або громадських робіт від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно зі статтею 366-3, кримінальна відповідальність за умисне неподання суб’єктом декларування декларації настає у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Як відомо, 27 жовтня Конституційний суд визнав неконституційною низку положень закону “Про запобігання корупції” та кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації. КСУ визнав неконституційною статтю 366-1, в якій йшлося про відповідальність за неправдиві відомості в деклараціях. Визнаного винним за цією статтею могли позбавити волі строком до двох років.

Це рішення КСУ викликало критику з боку міжнародних партнерів України.

• 25 листопада президент України Володимир Зеленський звернувся до Європейської комісії за демократію через право з проханням оцінити стан антикорупційного законодавства після рішення КСУ. Зеленський повідомив комісії про “конституційну кризу” в країні та закликав дати висновок якомога швидше.
• Венеціанська комісія розгляне питання щодо стану антикорупційного законодавства після гучного рішення Конституційного суду України вже наступного тижня, 11 грудня.