Про це повідомляє пресслужба глави держави.

Зеленський підписав Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті” № 1381-IX, який парламент ухвалив 13 квітня 2021 року.

Документ покликаний захистити позичальників, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, але не змогли своєчасно здійснювати платежі за цими кредитами, серед іншого, через збройну агресію проти України.

“Споживче, зокрема іпотечне, кредитування в іноземній валюті заборонене з 2011 року, проте низка позичальників має валютні кредити, які були видані ще за іпотечного буму 2006-2007 років. З початком збройної агресії проти України та окупації частини території відбулися значні курсові коливання, що вдарило по здатності позичальників обслуговувати валютні кредити. Але тягар від зміни курсу не має перекладатися виключно на позичальників”, – йдеться у повідомленні.

Документ передбачає, що раніше сплачена неустойка зараховується в погашення тіла та процентів за кредитом; відсотки, нараховані до дня реструктуризації, перераховуються за ставками депозитів у відповідній валюті.

Після реструктуризації кредит має бути погашений протягом 10 років, проценти за таким реструктуризованим кредитом сплачуються за ринковою ставкою в національній валюті – український індекс депозитних ставок у гривні за 12-місячними депозитами плюс 1%. Кредит можна погасити достроково у будь-який момент.

За яких умов буде проводитися реструктуризація

Для реструктуризації споживчі кредити в іноземній валюті мають відповідати таким умовам:

• Забезпеченням за таким кредитом є майно, що віднесене до об’єктів житлового фонду, яке є єдиним житлом позичальника, або об’єкт незавершеного житлового будівництва (якщо такий об’єкт став або мав стати єдиним житлом позичальника).

• Таке нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного житлового будівництва (за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого житла, або воно було придбане повністю чи частково за кредитні кошти).

• Загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

• Наявне не погашене грошове зобов’язання перед кредитодавцем (в тому числі перед новим кредитором, до якого перейшли права кредитодавця, крім випадку переходу усіх прав кредитодавця до поручителя/заставодавця у зв’язку з виконанням ним зобов’язань позичальника).

• Станом на 1 січня 2014 року була відсутня прострочена заборгованість (крім простроченої заборгованості зі сплати неустойки та інших платежів, що були нараховані у зв’язку з виникненням прострочених платежів), або така прострочена заборгованість, яка виникла до 1 січня 2014 року, була погашена до дня реструктуризації.

Також Глава держави підписав Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб” № 1382-IX, який Верховна Рада підтримала 13 квітня.

Цей закон спрощує процедури банкрутства для валютних позичальників.

Крім того, Президент підписав Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб” № 1383-IX, який парламент ухвалив також 13 квітня.

Документ усуває податкове навантаження на громадян, що виникало б у зв’язку з проведенням реструктуризації валютних кредитів.

• 16 вересня Верховна Рада України повторно ухвалила закон про продовження мораторію на стягнення майна громадян, наданого в якості забезпечення кредитів в іноземній валюті. Закон був прийнятий з пропозиціями президента Володимира Зеленського. Спочатку мораторій планувалося продовжити до 1 січня 2022 року, однак за пропозицією глави держави термін був скорочений до півроку.
• Згодом закон підписав президент України Володимир Зеленський.