Про це розповідають #Букви.
Глава держави порушив: норми статей 19, 106, 113 Конституції України, норми законів України “Про житлово-комунальні послуги”, “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг”.
Суть порушення: нормами статті 10 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” визначено, що тарифи на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону вони є регульованими. У такому разі тарифи встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Статтею 10 Закону України “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг” встановлено, що тарифи на комунальні послуги формуються суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання на суміжних ринках відповідно до порядків (методик), встановлених НКРЕКП. Відповідно до норм пункту 3 частини 2 статті 3 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, НКРЕКП (Регулятор) здійснює державне регулювання шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг, а відповідно до пункту 6 частини 3 статті 3 того ж закону, одним з основних завдань НКРЕКП є реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.
Пунктом 13 частини 1 статті 17 того ж закону, до функцій НКРЕКП (Регулятора) віднесено встановлення державних регульованих цін і тарифів на товари (послуги) суб’єктів природних монополій та інших суб’єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.
Порядок ж формування тарифів на комунальні послуги затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869 “Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги”.
З огляду на перелічені вище норми, система формування тарифів на комунальні послуги не передбачає участі президента України.
Аналогічно і норми статті 106 Конституції України, яка встановлює перелік повноважень президента, не містять згадки про повноваження у сфері формування, встановлення чи зміни тарифів на житлово-комунальні послуги. Абзац 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Президент, ставлячи завдання Кабінету Міністрів України вчинити певні дії та прийняти певні рішення (або утриматись від їх вчинення чи прийняття) – виходить за межі своїх повноважень щодо взаємодії з Кабінетом Міністрів та органами виконавчої влади загалом.
В контексті взаємодії з КМУ, президенту надано право керувати зовнішньополітичною діяльністю країни, призначати та звільняти глав дипломатичних представництв України (за підписом прем’єра та міністра закордонних справ), вносити подання про призначення прем’єр-міністра України, міністра оборони та міністра закордонних справ України, приймати рішення про введення надзвичайного стану, а також оголошувати окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації (за підписом відповідального міністра та прем’єра надалі), призначати і звільняти за поданням КМУ голів місцевих державних адміністрацій, а також право зупиняти дію актів КМУ з мотивів невідповідності їх Конституції з одночасним зверненням до КСУ. В іншому президент не уповноважений будь-яким чином брати участь, втручатись чи впливати на роботу КМУ, давати накази чи розпорядження уряду чи його членам.
Відповідно до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, він підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України, але в межах, які передбачені Конституцією.
КМУ відповідальний перед президентом, але не підконтрольний та не підпорядкований йому. З огляду на все перелічене вище, в діях Володимира Зеленського щодо втручання у порядок формування та розмір тарифів на житлово-комунальні послуги, є ознаки порушенням норм статей 19, 106 та 113 Конституції України та ряду норм профільних законів.