Розслідування програми “Схеми”.

Новоукраїнка – невелике містечко на заході Кіровоградщини, де народився та виріс заступник керівника Офісу президента України Олег Татаров.

Вже понад чотири роки він зберігає статус офіційного куратора всієї правоохоронної системи України від Офісу президента. Попри гучні скандали, його підтримує особисто Володимир Зеленський.

Незалежність правоохоронних органів від політичних впливів – це основа демократичного розвитку системи правопорядку. При цьому нагляд чиновника ОП Татарова за правоохоронною системою України публічно вписаний в його посадові обов’язки.

Дослідження цього феномену сучасної української політики привело «Схеми» в невеличке містечко під назвою Новоукраїнка – на малу батьківщину впливового соратника Володимира Зеленського.

Як з’ясувалось, саме звідси родом іще близько півтора десятка українських правоохоронців, які нині обіймають впливові посади в системі органів внутрішніх справ, поліції та ДБР. Усі вони мають з високопосадовцем ОП Татаровим або родинні зв’язки, або спільний кар’єрний чи науковий шлях. Або і те, і інше.

Хто вони, правоохоронці – земляки Олега Татарова? Які посади обіймають? Який мають вплив? Та чи самі пов’язують розвиток своєї карʼєри із статусом Татарова в команді президента Зеленського?

Буквально за 100 метрів від приватного будинку, де ріс майбутній куратор правоохоронної системи України Олег Татаров розташований будинок родини Максима Цуцкірідзе.

Він нині очолює Головне слідче управління Національної поліції України.

Будучи дітьми, вони жили поруч, на розі двох вулиць. Відтоді й переплівся їхній подальший життєвий шлях.

Молодший за Татарова на три роки Цуцкірідзе йшов карʼєрними сходами за старшим товаришем: також закінчив Харківський університет внутрішніх справ, також працював слідчим на Кіровоградщині та згодом теж перевівся слідчим у Київ.

Під час Євромайдану Цуцкірідзе очолював один із відділів Головного слідчого управління, тобто був підлеглим Татарова, який тоді працював заступником керівника ГСУ в міністерстві за часів Віталія Захарченка.

Але після Революції, на відміну від Олега Татарова, якого звільнили з МВС, Максим Цуцкірідзе залишився в органах внутрішніх справ. Де безперервно працює і донині, вже на посаді керівника всього слідства Національної поліції. Основне завдання якого – швидке, повне та неупереджене розслідування кримінальних справ.

Паралельно Цуцкірідзе та Татаров спільно будували наукову карʼєру. Разом написали десятки наукових праць із правознавства. Серед них – посібник «Розслідування масових заворушень», опублікований у 2014 році на тлі подій Революції гідності.

Наочний приклад їхньої дружби – святкування дня народження Татарова у вересні 2021 року в елітному ресторанному комплексі в Конча-Заспі, що у Києві, яке зафільмував журналіст «Української правди» Михайло Ткач. Цуцкірідзе особисто зустрічав та проводжав гостей, та останнім залишився з іменинником наприкінці заходу.

«Більшість людей, які були, я знаю років по 20. Можливо, й більше. Коло людей, з якими я спілкуюся, в мене ніколи не змінюється. Незалежно від того, де я працюю. Конфлікту інтересів не вбачаю, бо наша діяльність не перетинається», – коментував тоді розслідування Татаров.

На відео зі свята Татарова, окрім Цуцкірідзе, можна побачити й інших його земляків. Наприклад, народного депутата від «Слуги народу» Ігоря Мурдія.

Він також народився в Новоукраїнці. Був підприємцем регіонального масштабу, а у 2019-му обрався у Раду по мажоритарці, від Кіровоградщини.

Із цих же країв – й один із заступників Цуцкірідзе у ГСУ Нацполу Артем Шевчишен.

Шевчишен походить не з самої Новоукраїнки, а з села Вишневе Новоукраїнського району.

Шевчишен – частий співавтор наукових робіт як з Татаровим, так і з Цуцкірідзе. Трійка входить до редколегії наукового журналу «Вісник кримінального судочинства».

Саме під керівництвом Татарова Шевчишен захистив свої кандидатську та докторську роботи.

У телефонному застосунку Getcontact номер Шевчишена має промовисті теги: «задача Цуцкірідзе» та «від Татарова».

І Шевчишен, і Татаров були долучені до захисту дисертації іншого правоохоронця – Андрія Мельниченка.

Він теж обіймає керівну посаду в Головному слідчому управлінні Нацполіції.

Як встановили «Схеми», Андрій Мельниченко – це брат заступника голови ОП, молодший за нього на 10 років.

Разом із Олегом Татаровим вони жили і зростали в Новоукраїнці. Зрештою обидва перебралися в Київ.

Мельниченко пішов слідами впливового старшого брата, будуючи кар’єру в органах внутрішніх справ.

Дисертацію писав під його ж науковим керівництвом, а інший земляк – нині заступник голови ГСУ Нацполу Артем Шевчишен – виступив його науковим опонентом під час захисту.

З ним Мельниченко давно товаришує – ось, наприклад, їхні спільні світлини п’ятнадцятирічної давнини, опубліковані в соцмережі «ВКонтакте».

У 2018-му Мельниченко обійняв посаду старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ Нацполу під крилом Цуцкірідзе. За два роки – в рік призначення Татарова на Банкову – його молодший брат перевівся з Києва до Дніпра, де обійняв одну з керівних посад: став заступником начальника слідчого управління всієї Дніпропетровщини. А нещодавно знову повернувся до роботи в столиці – у відомство Цуцкірідзе. У 2024 році очолив управління розслідування, виявлених департаментом стратегічних розслідувань та департаментом кіберполіції ГСУ Нацполу.

У період служби у Дніпрі він був доцентом кафедри кримінально-правових дисциплін та увійшов до вченої ради вишу.

В той час проректором університету, де викладав Мельниченко, був Ігор Луговий. Він також з Новоукраїнки.

У 2024 році він став радником очільника департаменту забезпечення роботи голови всієї Нацполіції України.

Він теж має із Татаровим спільні публікації, переважно на тему освіти в системі підготовки міліцейських кадрів.

Його рідний брат, так само вихідець із Новоукраїнки – Віктор Луговий – очолює все слідство Нацполіції Київської області.

Він теж – давній товариш молодшого брата Татарова.

Ось – їхні спільні світлини десятирічної давнини – раніше опубліковані ними в російській соцмережі «ВКонтакте».

У 2019 році кар’єра Віктора Лугового пішла вгору – відтоді він змінив посаду очільника слідчого відділу у Борисполі на посаду керівника слідчого управління всієї Київської області.

Підполковника Віктора Лугового як свого заступника та керівника слідства взимку 2021 року особисто представив колективу тодішній очільник поліції Київщини Андрій Нєбитов.

Пів року потому, у серпні 2021-го, Нєбитова серед інших високопоставлених правоохоронців помітили на святкуванні дня народження Олега Татарова.

Наступник Нєбитова, очільник поліції Київської області Анатолій Щадило захищав дисертацію під науковим керівництвом Татарова, а згодом працював у Нацполіції Дніпропетровщини, де був керівником брата Татарова, Андрія Мельниченка. Зараз Щадило – керівник друга Мельниченка, Віктора Лугового, в поліції Київщини.

На одному з фото робочої зустрічі Лугового можна побачити і його підлеглих. Троє з них з Кіровоградщини, двоє – саме з Новоукраїнки.

Зокрема, й найближчий до Лугового – його заступник, 29-річний Вячеслав Матвійчук.

Карʼєра Матвійчука, принаймні хронологічно, теж пішла вгору після приходу Татарова на Банкову – зі старшого слідчого відділу поліції Борисполя до заступника начальника слідчого управління всієї Київської області.

Навпроти на тому ж фото – ще один новоукраїнець, 32-річний Віталій Кушнєрьов.

Він також чинний підлеглий Лугового, обіймає посаду начальника одного з відділів Нацполіції Київської області.

Дисертацію Кушнєрьов захистив під керівництвом професора Олега Татарова у 2021 році. Того ж року Кушнєрьова звільнили з поліції Київщини за «службову невідповідність», але згодом він зміг поновитися через суд.

Поруч з Матвійчуком на фото – Микола Клівняк, ще один із чинних заступників Лугового.

З 2019 року він подолав карʼєрний шлях від начальника одного з відділень Бориспільського відділу поліції до заступника начальника слідчого управління всієї Київщини. Він також родом із Кіровоградщини.

Керівництво поліції Київської області, Луговий, Матвійчук, Клівняк та Кушнєрьов – старі знайомі.

Їхні спільні світлини публікує старший слідчий Київського теруправління Державного бюро розслідувань – Артем Козаченко.

Козаченко також з Новоукраїнки. Він – однокурсник Віктора Лугового та товариш вищеперелічених правоохоронців.

До 2020 року Артем Козаченко працював старшим слідчим Бориспільського відділу поліції, а тоді перевівся до ДБР на аналогічну посаду.

Під однією зі світлин Козаченка в інстаграмі сестра очільника ГСУ Нацполу Максима Цуцкірідзе, Катерина, просить «передати привіт» Вадиму Загамулі, зображеному на фото – він нині працює заступником керівника одного з відділів у Головному слідчому управлінні ДБР.

Загамула – з тієї ж «новоукраїнської» компанії.

Свою дисертацію він писав під науковим керівництвом Олега Татарова.

«Схеми» знайшли й інших правоохоронців із дружнього кола Татарова в київському управлінні ДБР. Серед них – заступник керівника слідчого відділу ДБР у Києві Артем Спусканюк.

Він є майже на всіх спільних світлинах компанії.

Спусканюк – давній друг Віктора Лугового та Андрія Мельниченка, брата Татарова. Спусанюк залишав коментарі під їхніми юнацькими фото в російській соцмережі «ВКонтакте».

Спусканюк – співробітник міліції часів Революції гідності. На світлині фотографа агенції AFP – людина, схожа на Артема Спусканюка, оглядає тіла загиблих протестувальників на вулиці Інститутській 18 лютого 2014 року. В той день міліція здійснила чергову силову спробу розгону мітингарів.

Згодом Спусканюк почав працювати у НАБУ, а потім перевівся до ДБР.

У 2018 році, коли Спусканюк захищав дисертацію, його науковим керівником був Татаров, а опонентом – Артем Шевчишен, заступник Цуцкірідзе.

Ще один новоукраїнець у ДБР – Станіслав Стратонов. Він обіймає посаду заступника керівника одного з відділів ГСУ у відомстві.

У ДБР він з 2019 року. До того Стратонов працював у слідчому управлінні Нацполіції.

Захищав дисертацію – в компанії своїх, земляків з Новоукраїнки. Керівником Стратонова був Олег Татаров, а опонентами – Артем Шевчишен та Олександр Тарасенко.

Тарасенко – також правоохоронець родом з Новоукраїнки.

Він зараз працює в МВС, обіймає посаду директора департаменту освіти, науки та спорту.

Олександр Тарасенко на рік старший, але вчився в одному виші із братом Олега Татарова – Андрієм Мельниченком – у Національній академії внутрішніх справ.

«Схеми» відшукали у соцмережах їхнє спільне фото того періоду.

Рідний брат новоукраїнця Олександра Тарасенка Олег – професор кафедри оперативно-розшукової діяльності академії МВС, а з 2023 року – ще й заступник начальника департаменту міграційної поліції Нацполу.

Минулоріч новим заступником Олександра Тарасенка у МВС став Вадим Пянковський.

До того він був заступником начальника управління у Бюро економічної безпеки, а у 2020 році безуспішно балотувався до Київради від нині забороненої прокремлівської партії «Опозиційна платформа за життя».

Пянковський – теж «свій», новоукраїнець.

Біографія Татарова

Прицільний інтерес до Олега Татарова та його оточення спричинений не лише нинішнім непересічно впливовим статусом в системі управління державою. Але й його біографією.

Татаров працював у владі президента Віктора Януковича. Саме він під час Революції гідності від імені МВС публічно виправдовував силові дії «беркутівців» та заявляв, що загиблі мітингарі могли бути вбиті самими протестувальниками. Після Революції він продовжив співпрацю з проросійськими діячами. Вже як адвокат приватної практики, захищав Андрія Портнова та Вадима Новинського. І до призначення на Банкову вже в команду Володимира Зеленського встиг щонайменше 9 разів злітати в Москву, що зафіксовано у низці баз даних про перетин кордону, хоча цей факт Татаров публічно заперечує.

До всього ж, вже на посаді заступника керівника ОП Олегу Татарову вдалось вийти сухим із води після офіційного вручення йому підозри від НАБУ у корупційному злочині. Цю справу забрали в СБУ, спустили на гальма та зрештою закрили – що стало вагомим приводом для критиків нагадувати Володимиру Зеленському про його обіцянку рівності усіх перед законом.

Попри всю критику, Татаров міцно тримається у владі, а журналісти продовжують досліджувати його діяльність з різних боків.

«У нас же так склалося, що насправді більшість рішень ухвалюється все одно в Офісі президента. Пан Татаров давно працював теж в правоохоронних органах, тому зрозуміло, що знайомих багато. Але тут я би сказав, що, мабуть, ці правоохоронні органи мали би бути зацікавлені в тому, щоб було мінімум впливу не тільки від пана Татарова чи будь-якого їхнього іншого чиновника. Бо це насправді про них, про орган. Всі вони хочуть довіри від людей, всі вони хочуть показувати результат, кажуть: «Ми незалежні». Якщо без прив’язки навіть до прізвища, будь-які зв’язки треба досліджувати, тому що потенційно можливий конфлікт інтересів, потенційно є ризик того, що особисті інтереси будуть переважати над державними інтересами», – вважає Андрій Боровик, виконавчий директор Transparency International Україна.

Що кажуть фігуранти?

«Схеми» звернулись до усіх перелічених у цьому матеріалі правоохоронців, вихідців із маленького містечка Новоукраїнка, звідки родом і сам куратор правоохоронної системи України Олег Татаров.

Окрім географічного збігу місця народження, вони й надалі перетинались із ним по життю – разом працювали, спільно писали наукові роботи, разом кар’єрно зростали.

І тепер обіймають впливові посади в органах МВС, Національної поліції та Державного бюро розслідувань – тобто в правоохоронній системі, яка має бути політично незалежною, але офіційним наглядачем за якою призначений їхній давній знайомий Олег Татаров.

Журналісти запитали цих правоохоронців – чи вони продовжують спілкуватись із високопосадовцем з Банкової? Чи бодай в якійсь мірі завдячують йому своїми нинішніми посадами? Чи впливає Олег Татаров на їхню роботу, якщо так – як саме та в якій формі? Чи надходять від нього вказівки, прохання? І як вони, представники правоохоронної гілки влади, можуть гарантувати свою незалежність від політичного впливу з Офісу президента?

Усі четверо згаданих в матеріалі працівники ДБР – Станіслав Стратонов, Вадим Загамула, Артем Спусканюк та Артем Козаченко надали схожу відповідь – з Олегом Татаровим контактів не підтримують та жодним чином не пов’язують із ним свою кар’єру, а свої нинішні посади отримали через конкурсний відбір. Стверджують, що їхня незалежність гарантована законом про ДБР.

Посадовці з інших правоохоронних органів не відповіли на запит журналістів.

«Схеми» звернулись за коментарем на цю тему й до самого Олега Татарова.

Він не відповів на запит редакції до публікації цього розслідування.