Про це верховний представник Євросоюзу у закордонних справах та безпековій політиці Жозеп Боррель написав в опублікованому передноворічному огляді у блозі Європейської служби зовнішніх зв’язків.

“У нашому східному сусідстві 2021 рік запам’ятався яскравими прикладами силової політики, які ми бачили у випадках з Україною, Білоруссю та Молдовою. У міру поширення гібридних конфліктів ми маємо продовжувати підтримувати Україну та Молдову в опорі тиску з боку Росії та зберігати твердий підхід до Білорусі”, – зазначив Ж.Боррель.

За його словами, для протистояння цим загрозам ЄС надає тверду та єдину політичну, а також оперативну підтримку своїм партнерам.

Також він зазначив, що саміт програми Східне партнерство, котрий відбувся у Брюсселі 15 грудня, підтвердив стратегічний, амбітний та далекоглядний підхід ЄС до своїх східноєвропейських партнерів.

“Ми працювали над захистом інтересів та цінностей ЄС та зміцненням заснованого на правилах глобального порядку. Ця робота має продовжитися у 2022 році з усією нашою рішучістю”, – написав Жозеп Боррель.

• Як повідомлялось, Росія готується до потенційного вторгнення в Україну. США поділилися з європейськими союзниками розвідувальними даними, включно з картами, які показують нарощування російських військ і артилерії для підготовки до швидкого широкомасштабного прориву в Україну з кількох місць.
• Пізніше міністр закордонних справ Дмитро Кулеба провів телефонну розмову із Жозепом Боррелем. Обговорили безпекову ситуацію в Україні та країнах ЄС. Дипломати дійшли єдиного висновку щодо ключового принципу. Усі рішення, котрі стосуються безпеки України, мають ухвалюватися виключно за участі України.
• 16 грудня Європарламент ухвалив резолюцію, якою засуджується нарощування російських військ біля кордонів України. Євродепутати вимагають негайно припинити погрожувати Україні.
• Очільники міністерств оборони Німеччини та Литви виступили із заявою, що Росії не можна давати можливість організовувати поділ Європи на “сфери впливу” чи вказувати партнерам НАТО, як їм будувати свою політику. Тоді Анушаускас наголосив, що мета Росії – внести розкол у НАТО, зробити захист Альянсу на східному фланзі слабшим та поставити крапку на присутності США у Європі.
• Також міністр національної оборони Литви Арвідас Анушаускас заявив про готовність держави передати Україні летальне озброєння через зосередження на кордонах десятків тисяч військовослужбовців Російської Федерації.