Житній ринок офіційно внесено до переліку культурної спадщини Києва

Волонтери зібралися на толоку (спільне прибирання) біля Житнього ринку у Києві, 5 травня 2025 року. Суспільне/Анна Сергієць

Житній ринок офіційно включили до переліку об’єктів культурної спадщини. Відтепер будівля перебуває під державною охороною та захищена від знесення. Таку інформацію оприлюднив Департамент охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації.

Хто б не став власником він не зможе знищити цю історичну будівлю

Процедура надання статусу тривала та вимагала ретельної експертизи. Фахівці комісії провели поглиблене обстеження, зокрема підземних приміщень, технічних будівель і конструкцій ринку, як зазначають у повідомленні.

Це означає, що Житній ринок залишиться на своєму місці, збережеться його архітектурний вигляд, а рішення щодо продажу буде прийматися виключно депутатами Київської міської ради.

30 липня цього року КМДА повідомила, що Житній рMarket увійшов до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини міста Києва.

Наступним кроком стала підготовка та подання пакета документів до Міністерства культури та стратегічних комунікацій з метою надання пам’ятці статусу об’єкта культурної спадщини.

Що відомо про Житній ринок

Житній ринок, розташований на Подолі, належить до найстаріших торговельних майданчиків столиці. Його корені сягають часів Київської Русі, а у XV столітті він виконував роль основного торговельного центру міста завдяки близькості до Дніпра та гаві.

Сучасна будівля ринку була зведена у 1980 році.

Дев’ятнадцятого березня 2025 року стало відомо, що Житній ринок виставлять на аукціон за право оренди з початковою ціною 2,47 млн грн. Договір планували укласти на 15 років, але його можливо розірвати достроково за умовами оренди.

Згодом аукціон щодо оренди Житнього ринку на Подолі було скасовано.

Шеф-кухар та блогер Євген Клопотенко закликав громадськість об’єднатися й взяти участь в аукціоні оренди, аби зберегти унікальну пам’ятку пізнього модернізму Києва.

У липні при Київській міській держадміністрації створили робочу групу, що мала проаналізувати стан будівлі й запропонувати шляхи повернення її до належного технічного стану. Склад групи затвердили відповідним розпорядженням міського голови.

Зміст наступних кроків зберігає акцент на збереженні пам’ятки та її ролі в міському ландшафті, зокрема як прикладу архітектури пізнього модернізму та історичної цінності Подолу.