1. “Почав із себе – ухвалили закон про імпічмент”. Володимир Зеленський у фільмі хвалиться, що він зробив те, чого не робив жодний президент до нього – ухвалив закон про імпічмент. Насправді ще Рада минулого скликання під головуванням Андрія Парубія 6 червня 2019 року ухвалила закон про тимчасові слідчі комісії, який також прописував процедуру імпічменту. Але Володимир Зеленський його не підписав. Адже на той момент він вніс у парламент свій законопроєкт і вважав, що, підписавши закон від попередників, втратить ініціативу.

10 вересня Верховна Рада прийняла у першому читанні та в цілому законопроєкт президента Володимира Зеленського про імпічмент. Згідно із ним, нардепи зможуть усунути президента в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину за письмовим поданням, підписаним більшістю народних депутатів.

Потім спеціальна тимчасова слідча комісія за участю спеціального прокурора та спеціальних слідчих має розслідувати факт і обставини держзради або іншого злочину президента. Далі питання йде до Конституційного і Верховного судів, а зрештою рішення ухвалюється в Раді 3/4 конституційного складу Верховної Ради. Якщо ж голосів забракне, то спікер від імені Ради вибачиться перед президентом.

Після голосування за закон Зеленського депутати від опозиції заявили, що насправді з такою процедурою немає шансів оголосити президенту імпічмент.

2. Другим своїм здобутком Зеленський назвав скасування депутатської недоторканності. “Далі був закон відповідно до нашої виборчої програми – ми зняли депутатську недоторканність. Теж було велике обурення навіть серед нових депутатів. І тепер депутат така ж людина, як і будь-який громадянин України”.

Закон про депутатську недоторканність став першою публічною ганьбою для Зеленського, бо виявилось, що його нові депутати люблять свою недоторканність так само сильно, як старі.

Депутати ліквідували статтю Конституції, яка гарантує їм недоторканність, ще 3 вересня, але потім понад 3 місяці вони не могли внести зміни до закону, які врегульовують процесуальні дії правоохоронців щодо них.

Тож Зеленському довелося кілька разів особисто зустрічатися з депутатами і нагадувати їм, що вони в’їхали в Раду на його спині та рейтингу і не мають права його так ганьбити перед народом.

Втім, закон було прийнято лише після того, як в нього було внесено поправку від депутата ОПЗЖ Григорія Мамки:

“Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, а також при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу чи наклеп”.

Крім того, за законом, провадження проти депутата має право відкрити тільки Генеральний прокурор. Депутатам від опозиції не вдалося розширити це право і додати до списку НАБУ.

Після ухвалення закону жодного депутата не було притягнуто до відповідальності.

3. Виборчий кодекс і відкриті списки. У фільмі глядача підводять до висновку, що досягненням команди президента за рік при владі є ухвалення Виборчого кодексу з відкритими списками. Знову ж – закон про відкриті списки було ухвалено одним із останніх попередньою Радою, але не підписано Зеленським. Президент подав свій варіант закону, де поправки були написані у вигляді есе, завдяки чому комітет потім спробував запхнути у законопроєкт те, що президент і не пропонував. Втім, навіть якщо не зважати на всі нечистоплотні ігри, які “Букви” детально описували, все одно списки скоріше закриті, ніж відкриті.

“На нашу думку, списки, на жаль, призакрили, а не привідкрили”, – заявила після ухвалення закону керівниця організації ОПОРА Ольга Айвазовська.

“Завдяки парламентським домовленостям ротація зараз не відбувається щодо 9 осіб, яких не будуть розподіляти в регіональних списках, і за них виборці не голосуватимуть індивідуально. Друга вада закону – це запровадження 25-відсоткової квоти для зміни місця в списку. Якщо ми візьмемо вибори 2019 року, то для отримання місця депутату треба було десь 25 тисяч виборців. І тепер, аби просунутися в рейтингу хоча б на 1 позицію, кандидат має набрати не менше 25% вартості повного мандата, це десь 7 тисяч голосів”, – пояснила експертка.

Крім того, зараз ОПОРА домагається, аби депутати внесли зміни у Виборчий кодекс для місцевих виборів, інакше їхнє проведення буде ускладнене, а часом і дискримінаційне щодо громадян, адже, щоб стати мером (для деяких міст), доведеться вносити заставу більшу, ніж на посаду президента.

4. “Ця Рада ментально інша”, – запевняє глядача президент. У тому, що вона така сама, журналісти переконались завдяки кількості дорогих авто і брендових речей, які з перших днів продемонстрували нові депутати.

Крім того, народним депутатам знадобилось лише півтора місяця для того, аби “спалитися” на участі в лобіюванні чужих інтересів – спочатку в законі про майданчики Яценка, а потім у законі про гральний бізнес, який через протистояння різних зацікавлених груп досі не ухвалено. Так само, як і закон про переробку сміття.

Депутати продовжують лобіювати своїх людей на посади в державні адміністрації, як і їхні попередники. І досі вдаються до кнопкодавства.

5. Президент говорить про перезавантаження правоохоронних органів, оскільки там панує хаос.

“Це хаос. Правоохоронний хаос. Коли ми перезавантажимо всі правоохоронні органи, я впевнений, що держава дійде до того, що кількість цих правоохоронних відповідальностей зменшиться в нашій країні. Щоб ти знав, що перед тобою сидять три людини, і вони несуть повну відповідальність за криміногенну ситуацію, за те, що всі хабарники, авторитети, всі бандити потраплять до в’язниці”, – каже Зеленський у фільмі.

За його каденції було суттєво збільшено повноваження Генпрокуратури, яка змінила табличку на Офіс Генпрокурора. Також було реорганізовано ДБР. Втім, жоден із цих органів не показав результату, якщо не вважати таким постійні виклики на допит Петра Порошенка у провадженнях за заявами Андрія Портнова.

Натомість ДБР постійно перебуває в епіцентрі скандалів – спочатку через злиті записи розмов у кабінеті керівника ДБР Романа Труби, з яких стає зрозумілим, що ексголова Офісу президента Андрій Богдан через третіх осіб впливав на хід кримінальних проваджень. Потім через призначення туди адвоката Януковича Бабікова. Крім того, щодо ДБР наразі зірвано конкурс на призначення нового керівника.

Щодо інших правоохоронних органів, то частина депутатів мріє звільнити директора НАБУ Артема Ситника, а саме Антикорупційне бюро перетворити на підрозділ ДБР. Останнє навряд чи сподобається західним партнерам, гарними стосунками з якими у фільмі пишається Зеленський.

Крім того, у фільмі ніяк не згадано скандальну історію з оголошенням трьох винних у справі Шеремета, реальних доказів вини яких так за 3,5 місяці і не показали.

6. На запитання “Кого посадили?” Зеленський згадує, що було затримано Сергія Пашинського, Вадима Альперіна та Олега Гладковського, але їх відпустили суди. І тому країні потрібна судова реформа.  

Навіть якщо не зважати на той факт, що найбільше Альперіну допоміг не суд, а Володимир Зеленський, який взявся його затримувати ледь не особисто і обізвав “королем контрабанди”, чим допоміг із доказами в Європейський суд з прав людини, питання судової реформи від президента потребує уточнення.

За судову реформу вже проголосувала його монобільшість; потім реформу скасував Конституційний суд. Новий закон  ускладнив стосунки між Банковою та Євросоюзом, Венеційською комісією та Радою Європи. А також заблокував процес оновлення Вищої кваліфікаційної комісії суддів, і роботу Верховного Суду, де кількість суддів скоротили до 100. Тепер на Банковій сидять пишуть новий закон.

7. Конкурси дозволяють корупціонерам лишатися на державних посадах і підприємствах.

Насправді команда Зеленського від перших днів своєї монобільшості в Раді кілька разів змінювала закон про державну службу, що регулює проведення конкурсів на ті чи інші посади, ліквідуючи конкурси для тих чи інших категорій.

Але навіть чинні зміни ніяк не допомагають президенту на третій місяць нарешті самому призначити, наприклад, керівника Київської обладміністрації. А однією з причин відставки уряду Гончарука називають звільнення з посади керівника “Центренерго”, пов’язаного з Ігорем Коломойським.

Відсутність конкурсу якраз спрощує призначення людей на посади за гроші, в чому і так вже звинувачують Офіс Зеленського, через скандальні плівки брата Єрмака.

Днями нардеп від фракції партії “Слуга народу” Гео Лерос знову звинуватив голову Офісу президента Андрія Єрмака в тому, що той просуває своїх людей на посади очільників районів у Києві. Цього разу йдеться про голову Печерського району Наталю Кондрашову, яка з 2013 року була заступником начальника торгівлі в Києві.

Лерос пов’язує її призначення з тим, що Єрмак раніше “опікувався” ринками та МАФами.

8. Однією із заслуг року свого президентства Зеленський називає пожвавлення роботи Мінської групи і те, що кожної середи там з’являється якийсь документ.

Насправді Мінська група і за президента Порошенка регулярно збиралася. І якщо Порошенка критикували за дві Мінські угоди, підписані в період загострення воєнних дій, то команда Зеленського двічі потрапила у скандал на рівному місці.

У жовтні вона погодилась на “формулу Штайнмаєра” заради проведення Нормандської зустрічі, якою так пишається Зеленський. Другим відомим документом цієї групи є домовленість, в якій фіксується суб’єктність ОРДЛО, а також пропонується створити раду для їхньої участі в узгодженні дій щодо проведення майбутніх виборів на Донбасі.

Незрозуміло, внаслідок яких повноважень на цьому документі стоїть підпис Андрія Єрмака російською мовою “Согласен”. І голова ОП вже місяць виправдовується за цей документ.

9. Звільнення заручників. Зеленський пишається тим, що звільнив українців з полону. Хоча, як відомо, у випадку зі звільненням моряків він дозволив Росії не виконувати рішення трибуналу ООН щодо повернення українських моряків. А взимку розвалив єдину ефективну справу щодо розстрілів на Майдані, віддавши “беркутівців” прямо з зали суду.

“Я впевнений в тому, що я маю рацію: за одного нашого військового я б віддав 50–100 беркутівців“, – запевняє Зеленський.

10. Нові обличчя. Президент Зеленський пишається, що привів у владу нові обличчя. Справді, оновлення складу Ради колосальне, як і омолодження. Втім, це омолодження ніяк не вирішує головної проблеми України, адже керують нею старі обличчя, до яких голова СБУ ходить вітати з днем народження, а президент кличе на нараду, щоб рятувати країну від коронавірусу. Коли президент знімає прем’єра внаслідок істерик одного олігарха і призначає на посаду нового – від іншого олігарха.

***

Ці 10 пунктів – не повний перелік питань і зауважень до списку здобутків президента. Але Зеленському зручно говорити про свої мрії і здобутки якомусь мовчазному кріслу, а не журналістам.

А запровадження ним ринку землі і мрії про державну авіакомпанію спонукатимуть їх до написання ще однієї статті-розслідування.