У пресі активно обговорюються плани команди Володимира Зеленського щодо перших кроків у разі перемоги на президентських виборах. Зокрема йдеться і про економічний блок, який включає перелік нових-старих ідей та викликає лише подив, адже не містить жодної конкретики. Однак, оскільки від сьогоднішнього вибору залежить майбутнє країни на найближчі п’ять років, хочу пролити світло на реальний зміст деяких пунктів плану “ЗеКоманди”.
П’ятивідсоткова податкова амністія з 2020 року
За цією фразою криється ціла купа проблем, які напряму пов’язані із її реальним втіленням у життя.
Одноразове декларування або податкова амністія не є новацією, оскільки вже використовувалися в інших країнах, де мали різні форми залежно від того, з якою метою запроваджувалися, в якому стані перебувала економіка відповідної країни та наскільки контролюючі органи були спроможні забезпечити проведення такої акції. Результати в різних країнах також були різні.
Впродовж останніх п’яти років ми добре розуміли, що без одноразового декларування, без встановлення точки відліку подальший контроль за доходами, в тому числі через моніторинг витрачання коштів фізичними особами в особливо великих розмірах, стає практично неможливим. Окрім того, без проведення одноразового декларування неможливе повернення українських капіталів, що зберігаються за кордоном і є такими необхідними в Україні.
Слід розуміти, що одноразове декларування є досить тонким та гострим інструментом, який може принести користь, а в разі непрофесійного його застосування — створити як нові проблеми для податкової системи та економіки в цілому, так і багато незручностей для пересічних громадян, які жодного стосунку до великих капіталів не мають. Весь цей час ми намагалися знайти баланс між справедливістю та економічною доцільністю. На сьогодні збалансований та виважений законопроект про одноразове декларування розроблено і найближчий часом буде внесено до Парламенту. Тому використання “ЗеКомандою” з рекламною метою робочої назви цього податкового механізму, без розкриття конкретних особливостей його впровадження є просто введенням суспільства в оману.
Адже не розуміючи, за яким принципом працюватиме одноразове декларування чи податкова амністія, не можна оцінити, наскільки ефективним буде її проведення і чи не принесе саме така форма її проведення економіці більше шкоди, ніж користі. От і думайте, чого вартуватимуть усім нам такі пусті популістські обіцянки зеленої команди.
Запровадження податку на виведений капітал
Ідея набула в суспільстві такої популярності, що під час передвиборчих перегонів не тільки пан Зеленський, а й ще 10 кандидатів у президенти виключно з метою піару використали цей пункт у своїх програмах. Дехто — навіть не розуміючи, про що йдеться в однойменному президентському законопроекті.
Із авторами концепції ПнВК Олександром Шемяткіним і Тетяною Шевцовою ми дуже довго йшли від формалізації цієї ідеї в законопроекті №3357 (жовтень 2015 р.) до зареєстрованого Президентом Петром Порошенком законопроекту №8557 (липень 2018 р.) та прийняття рішення профільним комітетом ВР рекомендувати Парламенту прийняти законопроект щодо ПнВК за основу (квітень 2019 р.).
Спершу ПнВК без ентузіазму сприймався навіть українським бізнесом. І всі ці роки є фактично важким шляхом боротьби за існування самої ідеї докорінного реформування корпоративного податку, перетворення його в оподаткування капіталів, що виводяться з бізнесу, а не прибутків підприємств, що залишаються в обороті або реінвестуються в українську економіку. І нашими опонентами на цьому шляху були не тільки МВФ та Світовий банк, а й, на жаль, наші співвітчизники, зокрема екс-міністр фінансів пан Данилюк.
Саме нинішній консультант пана Зеленського пан Данилюк спершу довгий час імітував прихильність до цієї ідеї, бурхливу діяльність навколо доопрацювання законопроекту про ПнВК, а коли ж настав час приймати рішення щодо внесення до парламенту доопрацьованого під його патронатом законопроекту, став його найзапеклішим супротивником, зусиллями якого створено категорично негативний імідж ПнВК серед міжнародних фінансових експертів.
Нагадаю, що за таких непростих умов лише Президент Порошенко знайшов у собі сили і впевненість зареєструвати документ за своїм підписом і визначив його як невідкладний.Тому викликає щире здивування ще одне рівняння з багатьма невідомими — з якою метою “ЗеКандидат” до своїх перших кроків включає запровадження ПнВК.
Виходячи з історії просування цієї ідеї та ролі деяких членів “ЗеКоманди” в цьому процесі, вони просто вирішили відверто поексплуатувати її як позитивну та таку, на якій можна попіаритися. А що буде потім? Це, схоже, нікого з цієї команди не турбує, адже переможців не судять. Навпаки, Петро Порошенко і його команда працюють на результат.
Дехто з наших опонентів намагається принизити значення рішення комітету з питань податкової та митної політики щодо рекомендації прийняти законопроект щодо ПнВК за основу, навісивши йому ярлик суто передвиборчого кроку, бо, мовляв, добігає кінця каденція Президента Порошенка. Ми вважаємо, що не маємо права припиняти роботу над реформами, оскільки вона робиться не заради піару, а для того, щоб реформи все ж таки відбулися і реванш став неможливим ні за яких обставин.
Створення Служби фінансових розслідувань
Знову порожня фраза без деталізації того, що за нею стоїть. Мусимо лише здогадуватись.
Якщо йдеться про концепцію, прихильником якої є пан Данилюк і яку було викладено в законопроекті про СФР, що свого часу активно просувався паном Данилюком, то це просто косметичний ремонт податкової міліції з усіма її вадами, посиленими розширенням її повноважень, фактично підміна понять через зміну назви податкової міліції і її перепідпорядкування Міністерству фінансів. Ні більше, ні менше.
Це не вирішить нагальних проблем з криміналізацією податкової сфери, пов’язаною з діяльністю податкової міліції, з множинністю правоохоронних органів, що тиснуть на бізнес, використовуючи свої сумнівні повноваження щодо протидії економічним злочинам, міліцейською корупцією і силовим тиском на бізнес. Косметичний ремонт країні не потрібен, оскільки це є просто замилюванням очей. Такі “дорослі” питання, як реформування силових органів, потребують більш відповідального ставлення, ніж імітація реформи.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Для реформы ГФС сначала надо реформировать правоохранительную систему, – Южанина
Натомість нами розроблено законопроект №8157 “Про Національне бюро фінансової безпеки України”, в якому закладено фундаментальні зміни в роботі правоохоронного органу в сфері протидії фінансовим злочинам, усувається можливість корупційного тиску на бізнес, коли необґрунтовані акти податкових перевірок та незаконні рішення контролюючих органів перестануть бути підставою для кримінального переслідування бізнесу
Це зовсім інший підхід, докорінна реформа, якої саме і потребують економіка і суспільство. Можливо, її в ЗеКоманді й не розуміють, але ми віримо, що вона знайде підтримку фахівців і в сесійній залі, і в суспільстві. Прикро, що “завдяки” тому ж пану Данилюку ідею НБФБ, яку, до речі, підтримують іноземні фахівці з протидії економічним злочинам, як і ПнВК, доводиться просувати буквально потом і кров’ю.
Ратифікація Верховною Радою конвенції MCAA про міжнародний обмін податковою інформацією
Варто наголосити, що в цьому аспекті радники пана Зеленського не врахували деяких важливих нюансів. Правовою основою для запровадження автоматичного обміну податковою інформацією є багатостороння Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (Convention on Mutual Administrative Assistance in Tax Matters), яка чинна для України з 2009 року.
Для врегулювання процедурних аспектів автоматичного обміну інформацією країни повинні приєднатися до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки від 29.10.2014 (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information), яку укладено на рівні керівників компетентних органів країн. І це не входить до повноважень Верховної Ради.
Водночас для приєднання до конвенції MCAA України необхідно внести ряд змін до законодавства та налагодити канали зв’язку передачі даних та їх збереження.
Наразі Парламентом розглядаються законопроекти № 8189 і № 8190 щодо обміну податковою інформацією.Також в рамках впровадження кроку 13 BEPS профільним Комітетом розроблено зміни щодо звітності з трансфертного ціноутворення сountry-by-сountry reporting і мастер-файл. Зміни вже напрацьовані, узгоджені з Міністерством фінансів України і направлені до Організації економічного розвитку та співробітництва для надання експертної оцінки.
Конкретні кроки чи мильна бульбашка?
Кроки, які “ЗеКоманда” окреслила як першочергові в економічній сфері, досить невизначені і тому примарні. Не достатньо просто озвучити проблему, необхідно розуміти її природу і мати концепцію її подолання, тоді можна говорити і про кроки на цьому шляху. Щоб оцінити наслідки для країни, економіки, суспільства в цілому задекларованих “ЗеКомандою” кроків, потрібно, щоб ця команда показала суспільству, чи розуміє вона, яким чином поставлені цілі буде досягнуто, про що ні пан Зеленський, ні його радники не говорять.
Якби у “ЗеКоманди” було це розуміння, думаю, ми побачили б більш конкретні плани та наміри в економічній сфері. Навіщо ховати те, що свідчить про компетентність та фаховість команди? Зазвичай ховають некомпетентність та шахрайство. А те, що сьогодні радники пана Зеленського піднімають на свій прапор ті речі, проти яких так запекло боролися свого часу в іншій ситуації, спонукає замислитися: чи взагалі вони мають на меті втілювати задекларовані кроки, чи це просто мильна бульбашка? І коли вона лусне, її автори просто сховаються в більш успішних країнах, де мають житло і де знаходяться їх реальні життєві інтереси? Більше схоже на останнє.
Говорити правильні слова і знати, як їх втілити в життя, — не одне й те саме.
Отже – думайте!
#Букви опублікували матеріал українською мовою на прохання народного депутата та голови комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної.