Для просвітництва генерального директора “Tesla” він чомусь обрав англомовну версію книги “Історія Держави Української” Романа Піняжка, чим перекреслив усі добрі наміри. Річ у тім, що ця книга містить низку фактологічних помилок, вигадок автора та тиражує міфи. 

Вже з першої сторінки читач побачить нісенітниці на кшталт: “Урії жили на цих землях за дві тисячі років до Єгипетської та Мікенської цивілізацій, звідти – і священне ім’я нашої держави – Україна“. І йдеться не лише про фальшування історії, а навіть про базову відсутність в автора знань хронології. Наприклад, Піняжко стверджує, що: “У битві під Крутами взяли участь майже усі українські студенти. Саме вони ціною власного життя дали Центральній Раді можливість проголосити 22 січня 1918 року IV Універсал”. Однак будь-який старшокласник, який готується до ЗНО, може розповісти автору “історичної книги”, що бій під Крутами відбувався 29 січня, тобто після проголошення незалежності Центральною Радою. 

Не зайве нагадати, що автор цієї книги є кандидатом медичних наук, а його бажання розповідати “історію” України – лише невдало обране та шкідливе для суспільства хобі. 

Не дивно, що рішення Притули надіслати цю книгу викликало суспільне обурення, зокрема у колі професійних істориків. Ба більше, науковці навіть склали списки англомовних видань, які можуть читати  іноземці про історію України. 

На рекомендації академічного кола зреагував і сам Притула: він повідомив у Twitter, що надішле Маску ще одну книгу – “The Gates of Europe” Сергія Плохія. Проте свій попередній вибір волонтер не змінив. 

Схоже, колишній шоумен планує відправити дві книги. Утім, ідея навчити іноземця історії за допомогою комплекту псевдоісторичної роботи Піняжка та якісної книги гарвардського професора – дуже погана стратегія. 

Загалом ця ситуація добре ілюструє суспільні виклики. 

З початком повномасштабного російського вторгнення Україна стала ключовою темою обговорень у світі. Іноземці та громадяни нашої держави почали більше цікавитися історією незламної нації, яка змогла протистояти потужному ворогу. 

Здавалося, що ось він – шанс донести до широкої авдиторії нашу історію без тіні імперського наративу Росії, з усіма останніми академічними досягненнями у цій галузі. Та, як виявилося, у розмаїтті якісних досліджень та невдалих аматорських текстів непідготовлений читач може легко піти на манівці. Причому від прикрої помилки вибору не застраховані навіть відомі особи, які мають у суспільстві певний кредит довіри.

Тож ця історія має вкотре привернути увагу профільних міністерств, що популяризація науки в Україні, покращення базової історичної освіти населення та особливо фінансова підтримка перекладів і видання якісної наукової літератури різними мовами – справа, яку не варто відкладати у довгий ящик. Доки держава не візьме на себе обов’язок створення власного іміджу, цим можуть займатися шкідники. 

Щоправда, в Україні вже є чимало хороших науково-популярних книг, які можуть задовольнити принаймні внутрішній читацький інтерес. 

До вашої уваги – 5 книг з історії України, які написані професійними істориками для широкої авдиторії.

Наталя Яковенко “Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України”

Ця книга, написана однією з найавторитетніших українських дослідниць, охоплює період від Київської Русі до згасання козацьких автономій у Російській імперії. 

Цей нарис дозволить читачеві по-новому поглянути на історію, особливо у порівнянні з дещо застарілим викладом цього предмету у школі. Критичні зауваги до джерел, фаховість та дотепність викладу – це тріада, на якій побудована розповідь у цій книзі. 

Авторка вписує українську історію у європейський контекст, не боїться провокувати читача на роздуми та допомагає зазирнути у світ уявлень та ідей людей минулого. На сторінках цієї книги ви побачите не лише знеособлену державу, але і її творців та різні вектори розвитку, які вони пропонували.

 У вас точно виникне бажання знову і знову перечитувати цю книгу.

Сергій Плохій “Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності”

Так, йдеться про україномовну версію згаданої вище книги Сергія Плохія. Вона стане у нагоді не лише іноземцям, але й всім українцям, які прагнуть дізнатися про головні події нашої історії. Ця книга – це майстерне представлення академічного матеріалу у стислій та доступній формі. 

Праця гарвардського професора допоможе вам зрозуміти, чому Україна стала тією “брамою” у цивілізаційний світ Європи, чому у нас стільки відмінностей з росіянами та чому події, що розгорталися на українських теренах, мали важливі міжнародні наслідки.

Як приємний бонус, вона є в англомовному варіанті, тож ви можете рекомендувати її своїм закордонним друзям та разом з ними потім обговорювати прочитане.

Війна і міф. Невідома Друга світова.

Спекуляції довкола теми Другої світової війни лишаються улюбленими сюжетами російської пропаганди. Тож ця книга, над якою працював колектив відомих істориків, стане вашим надійним помічником у боротьбі на інформаційному фронті.

Тут лаконічно та цікаво представлені розвінчування 50 найпопулярніших міфів про Другу світову війну. Чи правда, що пакт Молотова–Ріббентропа був вимушеним кроком для СРСР? Чи завжди Радянський Союз був непримиренним противником нацистів?  Чи правда, що українські націоналісти масово винищували євреїв під час війни, особливо у Львові та Бабиному Яру? Відповіді на складні питання та перевірені факти – ось що ви знайдете на сторінках цієї книги.

Володимир В’ятрович “Україна. Історія з грифом таємно”

Це ще один приклад вдалої історичної публіцистики про події XX ст.

У цій книзі читач знайде 32 короткі нариси на основі розсекречених документів з архіву СБУ, які стосуються різних аспектів минулого, від 1918 до 1991 року.

Перед вами постане не стандартний текст, а зібрані історії конкретних людей. Через історії героїв книжки, відомих чи малознаних, автор розкриває різні сюжети про роботу таємних органів СРСР, ГУЛАГ, боротьбу українського визвольного руху, персональні трагедії “Розстріляного відродження” та дисидентів, Чорнобильську аварію тощо. 

Кожен знайде тут цікавий та важливий епізод для роздумів.

Ярослав Грицак. Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856 – 1886)

Цю книгу відзначають як історики, так і літературознавці. Чому? Ярославу Грицаку вдалося через постать Івана Франка показати не лише частину  його біографії, але й розповісти про світ, що його оточував.

Історик зумів показати Франка на тлі дуже малих спільнот: його сім’ї, рідного села, товаришів у навчанні, редакцій газет і журналів, у яких він працював, нелеґальних гуртків, серед яких він вів свою пропаґанду, тощо. Як сам автор влучно зауважив, він писав “біографію за характером і мікроісторію за жанром”. 

Читач зможе не лише довідатися щось нове про видатного діяча, але й краще зрозуміти контекст ХІХ ст. та історію українських земель, розділених між двома імперіями.