Так, минулого року чотири міжнародні компанії – British American Tobacco, Japan Tobacco International, Philip Morris та Imperial Tobacco – які у 2019 році разом сплатили до бюджету 55 млрд грн, ледь не згорнули свої виробництва і не пішли з України. Причиною їхнього демаршу стала скандальна поправка Олександра Дубінського, яка перерозподіляла маржу від продажу цигарок і дозволяла заробити більше роздрібним торгівцям. Другою причиною було рішення стягнути 6,5 млрд грн “за антиконкурентні узгоджені дії виробників та дистриб’ютора”.
Цього року скандал може повторитися – тепер через зростання акцизів на певну групу товарів.
Чому тютюнники воюють, якщо в Україні не найвищі акцизи
Річ у тім, що у 2017 році Верховною Радою України на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС було прийнято рішення про поступове підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби на 20% щорічно до 2025 року.
Крім того, 16 січня 2020 року Верховною Радою було прийнято Закон України №466-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві”, яким з 1 січня 2021 року передбачено підвищення ставки акцизного податку на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) у 4 рази.
Також законом №466-IX з 1 січня 2021 року запроваджується оподаткування рідин для електронних сигарет із ставкою податку 3000 грн за 1 літр. Додатково передбачається маркування рідин, що використовуються в електронних сигаретах, марками акцизного податку, проте відповідний перехідний період для виробників та імпортерів такої продукції не передбачений.
Громадські організації, які борються з курінням, святкували перемогу, адже мета їхнього функціонування – збільшення акцизів і зменшення кількості курців. Також вони беруть абсолютні прогнозні цифри і кажуть, що це наповнює бюджет. Активісти не особливо розмежовують шкоду від звичайних цигарок і альтернатив курінню, оскільки всі нікотиновмісні продукти для них – зло. Тому одним із головних своїх здобутків цього року вони вважають прирівнювання ставок акцизу на IQOS (Philip Morris International) та glo (British American Tobacco) до звичайних сигарет.
Натомість виробники заперечують і кажуть: стрімке зростання акцизу на користь лише нелегальному бізнесу, бо курці шукають дешевші варіанти. А 70% українського ринку – це продаж дешевих видів цигарок, а також на ринку вдосталь контрабанди.
Зростання акцизу на цигарки – тенденція світова. І в Україні, чесно скажемо, акциз не найвищий. Якщо в нашій державі він становить 36,5 євро за 1000 цигарок, то середньоєвропейський показник – 90 євро. Наприклад, у Польщі акцизний податок перевищує 50 євро. У 2018 році польський уряд завдяки ньому отримав 4,6 мільярда євро (майже 128 мільярдів гривень). У 2019-му ціни знову підняли. Проте у Польщі акциз щороку зростає лише на 3-4%, а не на 20-30%, як це відбувається в Україні.
Фінський уряд взагалі поставив собі за мету знищення куріння як такого через поступове зростання акцизу.
На що ж тоді скаржаться представники українського тютюнового бізнесу? На непрогнозованість умов роботи та сильний тіньовий ринок.
На підтвердження своєї позиції виробники наводять такі цифри: попри збільшення ставок акцизу в середньому на 25% у 2019 році, обсяг надходжень до бюджету за 2019 рік залишився на рівні попереднього року. Починаючи з 2018 року, не виконується план надходжень до державного бюджету, у 2018 році невиконання плану склало майже 5 млрд грн, а у 2019 році – майже 14 млрд грн. За січень-вересень 2020 року невиконання плану становило 9,7 млрд грн.
Минулого року голова Рахункової палати Валерій Пацкан заявив, що Державна фіскальна служба зібрала менше коштів від акцизного податку з тютюну та тютюнових виробів, ніж прогнозувало Міністерство фінансів. За оцінками аудиторів Рахункової палати, державний бюджет не отримав за 2,5 роки майже 20 млрд грн.
Як підрахували аналітики, за даними останніх 3 років, обсяг легального ринку тютюнових виробів зменшився на 32%, натомість відбулося різке зростання незаконної торгівлі сигаретами – майже в 7 разів.
За даними Kantar, у першій половині 2020 року рівень нелегальної торгівлі знизився до 5,4% через зниження рівня нелегально ввезеної продукції до 4,2%, що зумовлено обмежувальними заходами, запровадженими через Covid-19. Але до серпня вже становив 6,9%, що перевищило показники 2019 року.
В. о. голови Державної фіскальної служби (ДФС) Сергій Солодченко поінформував, що за підсумками дев’яти місяців 2020 року його відомство вилучило підакцизні товари на суму 2,034 млрд грн, із них близько 36% у грошовому еквіваленті – тютюнові вироби.
Сума неотриманих податків до бюджету України у 2020 році – понад 4 млрд грн.
Чому війна з IQOS?
Зростання ставки акцизного податку на ТВЕН призведе до зростання роздрібних цін на IQOS та glo вдвічі.
Річ у тім, що досі вони оподатковувались за категорією “Тютюн та замінники тютюну”. З наступного року акциз щодо них зросте з 347,63 грн за 1000 штук до 1456,33 грн за 1000 штук. А до 2025 року він становитиме 3019,85 грн, як і для інших видів цигарок. Тобто понад 90 євро, які передбачені директивою ЄС.
Тут слід зауважити, що Україна не живе на ізольованому острові, а перебуває в полі дії світових трендів.
Хоча ринок тютюнових виробів і падає останніми роками, але такі вироби, як IQOS та glo, набувають популярності і їхній ринок росте. Зараз він становить десь 7% загального ринку.
У 2019 році Адміністрація з контролю за безпекою ліків та харчових продуктів США (FDA) видала IQOS дозвіл зайти на американський ринок та визнала, що цей вид куріння менш шкідливий. Молодих курців приваблює модний аксесуар, а їхніх “колег по нещастю” зі стажем – відсутність проблем з димом і попелом.
У Philip Morris так задоволені своїм винаходом, що керівник компанії навіть сказав про відмову від звичайних цигарок.
Втім, це не подобається конкурентам компанії.
Стрімке зростання популярності ТВЕН підштовхнуло в останні два роки уряди Польщі, Ізраїлю та Росії також прирівнювати їх за розміром ставок до інших сигарет з відповідним податковим навантаженням. Не без участі інших тютюнових компаній.
“Але через закон №466-IX ціна на ТВЕН в Україні може стати вищою на 40%, аніж в сусідніх країнах (Молдова, Білорусь та Росія). Ціна за стандартне транспортне упакування (200 блоків) в Молдові стане нижчою за вітчизняну на 670 дол. США, в Білорусі – на 750 дол. США, а в Росії – на 540 дол. США”, – кажуть в компанії.
Тож виробники ТВЕН хочуть отримати поступове збільшення акцизу. Ще одна норма, яка не влаштовує виробників ТВЕН, – це те, що їх оподатковують за кількістю стіків. Вони прагнуть зберегти оподаткування на кілограм тютюну.
Слід зауважити, що Міністерство економіки підтримує ідею поступового збільшення ставки акцизного податку на ТВЕН: з 1 січня 2021 року на 70%, а в подальшому – щорічне збільшення ставки акцизного податку на ТВЕН – на 50% до встановлення ставки на рівні 9809,94 грн за 1 кілограм.
На думку фахівців міністерства, такий графік “дозволить мінімізувати ризики зростання нелегальної торгівлі тютюновими виробами, зокрема й контрабанди таких виробів в Україну із сусідніх країн”.
Окрім того, пропонується залишити чинний на сьогодні спосіб оподаткування ТВЕН, при якому ставка акцизного податку встановлена у гривнях за 1 кілограм.
“У європейському законодавстві відсутні гармонізовані вимоги щодо принципів та розмірів оподаткування ТВЕН, а більшість країн Європейського Союзу оподатковують такі вироби на рівні ставки, встановленої для тютюну для куріння, одиницею вимірювання якої є ціна за 1 кілограм”, – йдеться у листі міністерства.
Крім заяви Мінекономіки, в парламенті зареєстровано законопроєкт Мар’яна Заблоцького, який пропонує оподатковувати ТВЕН у розрахунку на кілограм тютюну, а не штуки, проте під час підготовки єдиного законопроєкту головою податкового комітету Данилом Гетманцевим така пропозиція не була включена до положення законопроєкту.
Вочевидь, що нововведення змусять більшість людей і далі курити дешевий і шкідливий продукт, причому ще й не факт, що легального походження. Тютюнові компанії, що виробляють тютюнові вироби для нагрівання, можуть отримати великі збитки. А от що отримає бюджет – спрогнозувати значно важче. Адже, судячи з останніх років, є лише тенденція зростання недоотримання прогнозованих коштів.