“Україна – єдина країна, яка розташована повністю в Європі, в якій підпалюють природну рослинність, як-от траву чи листя, – каже еколог, голова громадської організації “Українська природоохоронна група” Олексій Василюк. – Випадкові загоряння є у всіх країнах, проте щоб люди умисно підпалювали – це є тільки у нас. Цього не має ні в Румунії, ні в Молдові. Ми можемо розповідати анекдоти про молдаван, але вони не підпалюють траву, це контролюється у них. Тому зі збереженням природи та якістю повітря там все значно краще”.

У Рівному підпалили, а Чорнобиль згорів

За словами Олексія, ми зараз живемо в період кліматичних змін. Найбільш зволожені регіони України, як Полісся, стають сухими.

“Відсутність снігу минулого року призвела до висихання боліт. І коли люди почали палити траву та сміття на городах у Рівненській області – це перетворилося на тижневі пожежі на кілька областей, включно з Чорнобильською зоною. В Україні немає досвіду гасити такого масштабу пожежі, та й техніки такої немає. Вся наша техніка пристосована до того, щоб брати воду рукавами з водоймищ, а коли вони висохли – то, відповідно, немає де брати воду. І якби не дощі, то пожежі тривали б значно довше”, – каже еколог.

Олексій вважає, що головною причиною таких масштабних пожеж стало те, що люди звикли палити сміття на городах, адже знали, що навколо вода та болота, які були завжди. Внаслідок цього в нас майже повністю згорів Поліський природний заповідник, сильно постраждав Древлянський заповідник та Міжрічинський національно-природний парк.

“Зараз ситуація насправді ще гірша, – говорить Олексій. – Зараз, найімовірніше, таких пожеж не буде, тому що все мокре. Проте, коли настане сухий період – додадуться ще наслідки минулорічної пожежі, адже залишилася маса недогорілої деревини, яку з одного боку лісники не зможуть встигнути прибрати фізично, а з іншого – є Чорнобильська зона, де є затоплені бобрами болота, й накопичена у деревині радіація. І якщо допустити загоряння, то суха деревина горітиме значно краще, ніж живий ліс. Тому за нинішніх кліматичних умов головним завданням є підтримувати максимальну вологість у Чорнобильській зоні, відновлювати торфовища і зробити все можливе, щоб не допустити загорянь, бо якщо це станеться, то це буде гірше, ніж у минулому році, а минулоріч були найбільші пожежі в історії України”.

Вплив пожеж на природу та людей

Олексій розповідає, що коли відбуваються весняні підпали трави та листя, в них гинуть всі живі організми, не тільки рослинність на поверхні землі, а й безліч різних організмів, від кротів до бактерій, які живуть у ґрунті.

“Степові рослини частково пристосовані до періодичних пожеж, проте вони не пристосовані до того, щоб все горіло по три рази на рік. Тому навіть степові види, які більш стійкі до загорянь, через постійні пожежі зникають. І з кожним роком кількість різних видів зменшується. Якщо раніше на цій території могло бути 80 видів різних трав, після періодичних регулярних підпалів залишається 3-5 видів рослин, які не бояться вогню, як пирій, наприклад. Це призводить до того, що ми вже зараз дуже часто можемо не бачити, якою природа була раніше.

За словами Олексія, крім шкоди для природи, від спалювання листя, очерету чи трави ми отримуємо дим, який дуже часто зумовлює алергію в людей. Найчастіше вона проявляється тим, що чешеться ніс або з’являється нежить. “Це і є алергічна реакція. Просто мало хто обстежується в лікарні під час цих проявів. Це не смертельно, проте хтось підпалив, а тисячі інших людей страждають, навіть якщо вони про це не думають. І в результаті ми всі будемо жити менше, адже хворіємо через це”.

Окрім алергічної реакції, загального зниження імунітету, задимлення може дуже впливати на дихальну систему, як зауважує Олексій. Це відбувається через смог, коли дим змішується з часточками сажі, які ми не бачимо, проте які через туман зависають у повітрі на кілька діб. І у певні сезони дихання по кілька днів таким повітрям призводить до закупорювання входів альвеол у наших легенях. “Коли ми читаємо на пачці цигарок, що куріння вбиває та викликає рак легенів, то те саме фактично відбувається і від диму, який виділяється від спалювання рослинності”.

Олексій зазначає, що постійне спалювання листя й трави призводить до поступового перетворення нашого ґрунту на пустелю.

“Адже пустеля за визначенням – це втрата родючого шару ґрунту. Коли ж відбувається знищення рослинних решток через спалювання, то ґрунт не має ресурсу, щоб відновлюватися, адже ґрунт – це ціла екосистема, яка утворюється саме за рахунок різних мікроорганізмів, бактерій. Оскільки пожежі відбуваються постійно – то ґрунт перестає відновлюватися, йому просто не має з чого відновитися, десятки видів рослин знищуються, ті, хто мав би перетравити сухі залишки – також згоряють. Ми ж не можемо виживати у вогні, те саме відбувається й зі всім живим”.

За словами Олексія, у нас відбувається замкнене коло. Листя, яке має стати ґрунтом та ковдрою для коріння дерев на зиму, захищаючи їх від морозів – спалюється. Дерева частіше починають вимерзати, ґрунт стає все твердішим, як асфальт, адже знищуються живі мікроорганізми, які мають його утворити, чисельність видів трав – сильно зменшується, а сонечка, які єдині зимують у листі та є найбільшими захисниками від шкідливих комах – згоряють.

“Так, у випадку степу дійсно можливо робити періодичні контрольовані науковцями підпали в морозні зимові дні, щоб вигоряла надмірна кількість рослинної маси, накопичена через відсутність випасу. Це єдиний вид екосистеми, де можна це робити. Ні диких копитних, ні великої кількості рогатої худоби немає, які б мали поїдати цю рослинну масу, і підпалювання – це єдина можливість зберегти степ від переповнення сухими залишками. У США є організація, що займається такими підпалами, яка періодично контрольовано спалює гектар за гектаром. Проте вони роблять це у певний проміжок часу та під повним контролем, а не як у нас, коли горить все кілька разів на рік”, – розповідає еколог.

Скільки ви заплатите за спалену траву

Олексій зауважує, що на території поблизу приватних будинків, а також у власних дворах заборонено не тільки спалювати листя, а й всі види відходів, про що йдеться у наказі Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76. “При порушенні даного наказу людині виписується штраф, навіть якщо вона спалює на своїй же ділянці обрізки дерев чи старі речі. Все сміття має вивозитися на спеціально відведені для цього ділянки”.

Владу на цей крок змусили піти пожежі минулої весни.

Загалом у 2020 році кількість пожеж в екосистемах зросла на 50%, охоплена вогнем площа – у 4 рази, що становить майже 70 тисяч гектарів. “Внаслідок пожеж у природних екологічних системах були знищені та пошкоджені сотні будівель і споруд, збитки від пожеж склали понад 19 мільярдів гривень. Найгірше, що пожежі забрали життя людей, загинуло 16 осіб, ще 133 постраждали”, – каже депутатка, член природоохоронного комітету Юлія Овчинникова.

Минулого року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу”, відповідно до якого відбулося підвищення штрафів за порушення пожежної безпеки:

При порушенні вимог пожежної безпеки в лісах штраф становить:

– для громадян: від 90 до 270 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1530 – 4590 грн);

– для посадових осіб: від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4590 – 15300 грн).

При пошкодженні чи знищенні лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, штраф становить:

– для громадян: від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4590 – 15300 грн);
– для посадових осіб: від 630 до 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (10710 – 30600 грн).

При випалюванні стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, штраф становить:

– для громадян: 180 – 360 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3060 – 6120 грн);

– для посадових осіб: 900 – 1260 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (15300 – 21420 грн).

Штраф за вищевказані дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, становить:

– для громадян: 360-720 неоподаткованих мінімумів доходів громадян  (6120 – 12240 грн);

– для посадових осіб: 1260 – 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (21420 – 30600 грн).

Якщо відбувається знищення чи пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем, такі дії караються:

– штрафом від 5400 до 9000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (91800 до 153000 грн);

– або обмеженням волі чи позбавленням волі на строк від двох до п’яти років;

– якщо дії спричинили масову загибель тварин чи людей – то передбачається позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.