Аутизм, розлади аутистичного спектру (скорочено «РАС»), – це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування.

Загалом, РАС – те саме, що й аутизм.

За старою класифікацією їх розділяли, вважаючи, що аутизм буцімто яскравіше проявляється. Проте, вже за новим класифікатором «DSM-V», що діє з 2013 року, всі прояви, як легші, так і важчі – називають однаково.

У людей з РАС порушуються процеси сприйняття та обробки інформації, а також неналежно працюють мережі мозку, які відповідають за організацію поведінки, зокрема соціальної. Відповідно, тому даний стан і впливає на сприйняття, поведінку та комунікаційні навички.

Зазначається, що аутизм неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати і адаптувати людину з даним розладом до соціального життя.

Слід зазначити, що за офіційними даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, станом на 2014 рік у світі кожна одна дитина зі 160 мала розлад аутистичного спектру.

Також у ВООЗ тоді підкреслювали, що ця цифра є середньостатистичною і в деяких добре контрольованих дослідженнях фактичні цифри набагато більші.

В той же час американська асоціація «Autism Speaks» відзначає 1 випадок аутизму на 88 дітей, а загалом у світі таких осіб нині нараховується 2 мільйони 400 тисяч.

В Україні з 2008 по 2013 рік, за даними МОЗ України, захворюваність на розлади зі спектру аутизму зросла в 3,8 разів з 2,4 до 9,1 на 100 000 дитячого населення.

Втім, на жаль, як така статистика аутизму в Україні (особливо серед дорослого населення) досі не ведеться, тому складно сказати, скільки насправді людей з аутизмом живе в нашій країні.

Відомо лише, що лише кількість дітей з діагнозом аутизм в Україні зростає приблизно на 30% кожного року.

Слід зазначити, що результати загальних досліджень теж не є точними також й через те, що немає відомостей про поширеність РАС у країнах з низьким і середнім рівнями доходів.

Проте, не дивлячись на це, відомо, що кількість аутистів має стійку динаміку до збільшення у всьому світі.

Передусім, існує багато можливих пояснень цього очевидного росту. Насамперед, такий стрибок обумовлений розширенням можливостей діагностики аутизму. Крім того, зріс і попит на дану діагностику завдяки доступності інформації.

«Головною причиною такого колосального збільшення кількості людей із розладами аутистичного спектру є те, що їх просто стали частіше діагностувати. У лікарів з’явилися нові методи та інструменти для діагностики. У той же час, батьки стали більш поінформованими і більш уважно ставляться до особливостей розвитку своїх дітей», – пише «Дивогляд» із посиланням на «NeurocsienceNews.com» та зазначає, що за період з 1998 по 2008 рік кількість людей, у яких було діагностовано аутизм, зросла на 787%.

Цікаво також й те, що у чоловіків у 4 рази частіше діагностують аутизм, ніж у жінок.

Втім, у дослідженні, опублікованому в журналі «The Journal of Child Psycology and Psychiatry», розповідають про те, що експоненційний приріст – між 1998 та 2018 роками – був більшим для жінок, ніж для чоловіків, з найбільшим зростанням серед дорослих.

Тож, дійсно – раніше аутизм діагностували переважно у чоловіків, однак останніми роками зростає кількість випадків і серед жінок. Окрім того, все частіше розлади аутистичного спектру стали виявляти саме у дорослих.

За даними міжнародної компанії «Фокус для здоров’я», станом на початок 2019 року кількісні показники країн виглядають так:

• На початку списку – Гонконг, де у 372 дітей із кожних 10 тисяч
  діагностовано аутизм.
• У Південній Кореї в 263 з кожних 10 тисяч дітей, або одна дитина з 38,
  отримали даний діагноз.
• США посідають третє місце з показником близько 263 на 10 тисяч дітей.

Розлади аутистичного спектру починаються у дитинстві, проте зберігаються у підлітковому і дорослому віці, та у більшості випадків ці стани проявляються у перші 5 років життя.

Діагностувати усі ризики розвитку аутизму в дитини можна в півторарічному віці за допомогою спеціального скринінгового тесту.

Зазвичай перші ознаки аутизму, які важливо вчасно помітити й звернутись до фахівців, можна визначити в дитини у віці до трьох років.

Ознаки аутизму:

• Різке реагування на гучні звуки.
• Слабке реагування на світло.
• Дитина довго не починає розмовляти.
• Дитина «прив’язується» до якоїсь єдиної іграшки.
• Не любить колективні ігри.
• Часто повторює якийсь один певний рух.

Діагноз РАС визначає лікар-психіатр на підставі огляду дитини, бесіди з батьками та проведення спеціальних тестів. Найбільш ефективним з яких у світі наразі вважається план «ADOS-2», який визначає групу ризику вже від
12 місяців.

В той же час для дорослих людей з розладами аутистичного спектра спостерігаються наступні порушення соціальної комунікації та взаємодії:

• Неспроможність знайомитися з новими людьми, заводити відносини.
• Ухиляння всіма способами від вербального спілкування.
• Складність із самовираженням як вербальним, так і невербальним.
• Ігнорування близьких.
• Пасивність, постійне перебування у розсіяному стані.
• Втрата інтересу до минулих захоплень, обмеження коло інтересів.
• Труднощі у розумінні та інтерпретації емоцій інших людей.
• Відсутність реакції на емоції оточення, що часто сприймається
  оточенням як відсутність емпатії.
• Постійна хронічна втома.

Рівні розумової діяльності у людей з РАС варіюють в надзвичайно широких межах – від важкого порушення функцій до чудових невербальних когнітивних навичок.

Такі люди проявляють іноді просто геніальні здібності до малювання, музики, конструювання, математики та іншого. Втім, при цьому інші сфери життя не будуть цікавити дитину.

Важливо розуміти, що люди з аутизмом можуть бути надзвичайно обдарованими, проте їм потрібно набагато більше часу, щоб навчитися чомусь дуже простому.

До прикладу, Альберт Ейнштейн насилу вступав в контакт з іншими людьми, погано вчився в школі та відчував труднощі у вираженні думок.

Майбутній вчений свого часу не міг знайти роботу, тому що не любив спілкуватися з людьми і не міг терпіти їх дотики.

Вольфгангу Амадею Моцарту, як і багатьом аутистам, була властива відсутність міміки та стереотипні рухи руками і ногами. Музикант володів надчутливим слухом, занадто різкі та гучні звуки викликав больові відчуття.

Томас Джефферсон, колишній президент Сполучених Штатів Америки, теж жив з аутизмом. Він не був адаптований до соціальних контактів, йому ледве вдавалося спілкуватися з людьми, погано виступав перед аудиторіє та не переносив гучні звуки.

Ентоні Хопкінс – британський актор, композитор і художник, а також володар «Оскара», має синдром Аспергера (одна з форм аутизму). Через що актор стикається з труднощами встановлення нових стосунків, погано сприймає зміни та навпаки одержимо захоплюється різними областями.

Сам Хопкінс вважає, що його хвороба допомагає йому в роботі – він має ідеальну пам’ять і може запам’ятати 7 сторінок сценарію.

Генеральний директор «Tesla» Ілон Маск також страждає синдромом Аспергера, про що сам недавно вперше розповів під час ефіру програми «Saturday Night Live» на каналі «NBC», зазначивши, що він «перший ведучий програми з синдромом Аспергера».

Не так давно аналогічне зізнання зробила й співачка «Sia» та розповіла про те, що у віці двох років їй поставили діагноз «аутизм». Проте, попри це їй вдалося жити звичайним життям і навіть стати знаменитою артисткою.

Якщо ж говорити про причини аутизму, то є багато факторів, які підвищують вірогідність появи у РАС, в тому числі фактори навколишнього середовища і генетики.

Найголовніше, що можливості діагностики аутизму продовжують розширюватись.

Відбуваються зміни й у суспільстві, де проходить певна дестигматизація діагнозу, адже люди мають більше інформації та стають лояльнішими до тих, хто його отримав.

Так, щорічно 2 квітня відзначається Всесвітній день поширення інформації про аутизм, а 8 червня відзначають День гордості за досягнення людей з аутизмом.

Відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН на знак підтримки людей з аутизмом у цей день заведено одягати блакитний одяг або його блакитні елементи.