Відповідь доволі проста, адже аукціонна комісія Фонду держмайна затвердила дату приватизації вищезгаданого об’єкту – 27 жовтня. Стартову ціну встановлено на рівні 1,39 млрд гривень.
Зрозуміло, що перед приватизацією були як інформаційні атаки на ФДМУ, так і заяви керівника цього органу про залучення реальних інвестицій та створення умов для збереження та модернізації виробництва, що має потенціал. Окрім цього, як згадував очільник Фонду Дмитро Сенниченко, буде погашено заборгованість на суму понад 500 млн грн та отримано мільярдні надходження від самої приватизації.
Але цього разу не буду переповідати загальні риси приватизації об’єкту, а зосереджуся на одній цікавій деталі – як КМДА воює з ФДМУ та заводом. Ситуація вкрай дивна. І звернути на це увагу змусило спілкування з журналістами, які двічі перепитували мене про “долю 5-го цеху”.
Пояснюю: цю частину цілісного майнового комплексу – 5-й цех заводу “Більшовик” – для повноцінної реконструкції Шулявського шляхопроводу (мосту) мають передати КМДА.
Тепер нагадаю поетапність процесу.
У 2017 році Шулявський міст обвалився – там давно не робили повноцінної реконструкції. Віталій Кличко іронічно сказав, що “міст втомився”. Можливо, цього разу столична влада, зважаючи на реалії буття з відновлення інфраструктури, не несе 100% відповідальність. Хоча, власне кажучи, щодо цього є сумніви. Бо всі знають, в якому стані перебувають відповідні споруди.
Кінець 2019 року – КМДА звертається до Фонду держмайна щодо викупу 5-го цеху “Більшовика”. Для цього потрібен був незалежний оцінювач, якого й обрала столична влада самостійно. Цим експертом було встановлено попередню ціну – 240 мільйонів гривень. Згодом відповідну вартість повинна була затвердити столична влада. Проте цього не відбулося. Фонд держмайна звіт про оцінку вартості 5-го цеху зі свого боку затвердив, і було це ще у квітні 2020-го. Тоді усе загальмувалось на етапі погодження столичною владою. Бездіяльність КМДА тривала рік.
Початок 2021 року – КМДА стверджує, що Фонд держмайна разом із “Більшовиком” вимагають 700 млн грн за вищезгаданий цех! Не 240 млн грн, що вже погоджені з боку Фонду, як визначено оцінювачем від КМДА, а 700 млн грн. Підтвердження такої інформації у відкритому доступі не знайдено.
Припускаю, що це фантазії КМДА, щоб прикрити свої провали у затвердженні 240 мільйонів гривень. Перекидання відповідальності між органами публічної влади не є чимось дивним в українських реаліях.
Важливо розуміти, що “Більшовик” у боргах, як в шовках. Приблизно 500 млн гривень, включно з боргами перед столичним бюджетом. Це, зокрема, заарештоване майно. Тому для перереєстрації права власності на КМДА потрібно отримати рішення суду за позовом столичної влади про викуп за встановленою зазначеним вище оцінювачем вартістю. Ба більше, всі гроші за викуп цеху все одно повернуться до київського бюджету, якому “Більшовик” також заборгував. Тоді навіщо затягувати процес?
Час минає, рішення щодо викупу досі немає. Це не дивно, зважаючи на аналіз політичної кон’юнктури, у судовому порядку КМДА вирішує дати запит на ще одну оцінку. Тягнути, отже, тягнути. Свідомий вибір. А тим часом вартість реконструкції Шулявського мосту зросла з 600 млн грн до близько 2 млрд грн. Тут варто нагадати, що підрядник будівництва – ТОВ “Північно-Український будівельний альянс” з корпорації “Укрбуд”. Останню структуру на момент початку ремонту очолював екснардеп Максим Микитась, що нині перебуває під слідством.
Незрозуміло, скільки очікувати передачі 5-го цеху. Можливо, КМДА навмисно тягне до появи нового власника заводу, щоб уже безпосередньо з ним “вирішувати” питання. Водночас реконструкцію Шулявського мосту так і не може бути завершено, поки не вирішиться вищезгадане питання.