Учора на Погоджувальній раді спікер Разумков припускав, що голосування за бюджет може відбутись у п’ятницю 18 вересня, то учора ж увечері голова податкового комітету ВР Гетьманцев заявив, що цього тижня «бюджетної ночі» не буде, і що розгляд «законопроєкту №4000» відбуватиметься за процедурою, до 1 грудня.

Схоже, одна із причин такої заяви – не лише особиста неприязнь міністра та голови комітету, а й невисока якість змін  до   законопроєкту №4000. По факту Кабмін Шмигаля подав на розгляд парламенту проєкт типового “бюджету проїдання” – затрати на утримання державних органів “роздуваються”, а поліційні структури отримують більше фінансування, ніж військові.

І так по суті прем’єр Шмигаль заперечив свої попередні заяви, що наступного, 2021 року, Кабмін зосередиться на стимулюванні інноваційних секторів економіки, а також — інвестуватиме в розвиток інфраструктури широкого профілю, як то залізниці чи системи зрошення.

Врешті, багато яких фактичних параметрів у проєкті держбюджету не сходяться з тими, які заявляв міністр фінансів Сергій Марченко під час презентації проєкту кошторису на наступний рік.

А після поправок депутатів, документ, можливо, взагалі доведеться переробляти наново.

Апетити в цифрах

Витратна частина держбюджету на 2021 рік – 1,35 трильйона гривень, і це на 10% більше від плану на 2020 рік. А ось проблема в тому, що затрати на утримання вищих органів влади хочуть збільшити значно більше рівня 10%. І топ-5 держструктур, затрати на які виростуть найбільше, виглядає так.

«Абсолютним рекордсменом» стало Мінцифри, затрати на роботу якого хочуть збільшити майже удесятеро, або від 147 млн грн у 2020 році до 1,05 млрд грн у 2021 році.

На “другому та третьому щаблях” опинилися фіскали: на роботу Митної служби бюджет хочуть збільшити в 1,4 раза, або до 5,15 млрд грн, на Державну податкову службу – в 1,34 раза, або ж до 11,1 млрд гривень. На четвертому місці опинився Офіс президента, на роботу котрого витрати хочуть збільшити на 39% або ж до 1,27 млрд грн. “Замикає п’ятірку” Офіс генпрокурора, котрому хочуть дати на 25% більший бюджет, або ж 9,5 млрд грн.

По Державному управлінню справами бюджет в цілому має вирости на 16%, або до 2,8 млрд грн. На роботу ВР кошторис хочуть збільшити на 12% або до 2,28 млрд грн. На Секретаріат Кабміну – хочуть збільшити на 10,6% або до 2,45 млрд грн. Видатки на МЗС мають стати на 10% більше, або до 4,8 млрд гривень.

Цікаво, що при цьому затрати по статті “реорганізація ДФС” мають вирости на понад 50% або до 1,53 млрд грн.

Справедливості заради потрібно сказати, що і затрати на “соціальні” видатки виросли понад ті самі 10%. Наприклад, бюджет МОЗу у 2021 році має збільшитись на 34,1% або до 155,24 млрд грн, при цьому кошторис Національної служби здоров’я має бути 124 млрд грн. Бюджет на Міносвіти має вирости на понад 20%, або до 159 млрд гривень загалом. Але, за даними деяких ЗМІ, очільники цих обох міністерств – Степанов та Шкарлет – заявили, що по їх відомствах заклали занадто малий кошторис, і тому ці два урядовці відмовилися підтримувати проєкт держбюджету на наступний рік.

Так само лишається обділеним сектор безпеки, а також – підтримка інноваційних секторів економіки. Лише поліційні структури “не образили” у фінансуванні: усі спроби спровадити у відставку Арсена Авакова – провалилися, і тепер, схоже, знову ніхто не хоче конфліктувати із всесильним очільником МВС. На його структури у 2021 році мають припасти аж 7,1% усіх затрат, запланованих у держбюджеті  (майже 86 мільярдів загального і 12,2 млрд спецфонду).

Сім відсотків бюджету Авакову. А що для оборони?

Схоже, це буде вперше за останні 5 років, коли поліціянти  будуть забезпечені наполовину краще, ніж армія. При цьому нема гарантій, що   наступного року  програми щодо переозброєння ЗСУ не будуть зірвані так само як і у 2020 ому. А Україна буде вимушена остаточно попрощатись зі своїми космічними амбіціями.

Наприклад, у 2021 році усі установи в підпорядкуванні Авакова (тобто, МВС, Нацполіція, Нацгвардія та інші) мають отримати сумарно 182,9 мільярда гривень. Якщо до цієї цифри додати бюджет у 9,5 млрд грн на Генпрокуратуру, 2,48 млрд грн на ДБР та 1,6 млрд грн на Управління державної охорони, отримуємо цифру в 196,4 млрд грн. Поки створене лише “на папері” Бюро економічної безпеки на свою роботу має отримати 1,003 мільярди гривень.

При цьому, на Міноборони в бюджет-2021 закладено 117,6 млрд грн, СБУ – 14,96 млрд грн, Службу зовнішньої розвідки – 4,01 млрд грн, Головне управління розвідки Міноборони – 3,99 млрд грн. До цього переліку можна ще додати Державну службу спецтранспорту, підпорядковану МОУ, і в результаті отримуємо лише 117,6 млрд грн, запланованих на витрати військових.

Цікаво, що при цьому в структуру доходів держбюджету-2021 заклали також 13,75 млрд грн від продажу “надлишкового воєнного майна” та 0,8 млрд грн – від продажу “цінностей державного резерву”.

Для міністерства стратегічної промисловості у 2021 році заклали лише  170 млн гривень. Для Державного космічного агентства кошторис зменшили взагалі на 54% або до 533 млн гривень. (Із таким рівнем фінансування Україна може і не мріяти про проєкт “Повітряний старт” у космос).

По лінії Мінекономіки, на програму “модернізації ОПК”  у 2021 році заклали 2,53 млрд гривень (таку ж суму виділяли у 2020 році). При цьому на роботи зі створення, виробництва чи ремонту зброї хочуть дати 39,73 млрд гривень. Така ж сума була закладена і на 2020 рік. Але, як показує досвід цього року, навіть якщо гроші дали на папері, вони до військових можуть і не дійти.

Якщо при цьому будуть зірвані плани з виробництва ракетних комплексів «Вільха» та «Нептун» (ракети із яких можуть уражати усі типи кораблів російського флоту, та навіть”Кримський міст”), то хто за це відповідатиме – не зрозуміло.

Що буде з інфраструктурою?

Прем’єр Шмигаль обіцяв, що програму «Велике будівництво» поширять не тільки на дороги, але й залізниці, аеродроми та іншу інфраструктуру, при тому, що регіони мають отримати більше грошей на власний розвиток. І нічого не говорив про «енергетичні» плани. А в реальності, за проєктом бюджету на 2021 рік виходить зовсім навпаки.

Міненерго на 2021 рік має отримати 6,3 млрд гривень із бюджету, з яких 1 млрд грн має піти реконструкцію гідроелектростанцій, ще 1 млрд грн – на “ліквідацію неперспективних вугільних підприємств” та 3,12 млрд грн – на”заходи з реструктуризації вугільної галузі”. Державний фонд регіонального розвитку”на папері” збільшать майже удвоє, або ж до 9,3 мільярда гривень. А ось  далі починаються нюанси з інфраструктурних питань.

Бюджет для Укравтодору хочуть збільшити на 10,5% або до 54,8 млрд грн. Також через цю установу “проходитиме” субвенція у 21 млрд гривень на ремонт місцевих доріг (сума – на рівні 2020 року).

Але ж – міністр фінансів Марченко на своєму брифінгу говорив, що з держбюджету також мають дати 3,3 млрд гривень на 100 нових пасажирських вагонів, та 1,4 млрд гривень – на оновлення колій “Укрзалізниці”. А за фактом – заклали  лише  1,4 млрд гривень на вагони (вистачить на 30-40 одиниць), та 500 млн грн – на колії (вистачить лише на електрифікацію 30 кілометрів перегону “Черкаси-Сміла”, а про Житомир уже можна забути).

“Зе-команда”  постійно говорить про те, що треба переводити вантажі на річковий транспорт, щоб берегти автодороги. А по факту – на 2021 рік на утримання судноплавних шлюзів дають лише 39 млн гривень, хоча треба щонайменше 100 млн грн просто на їх роботу. А тут ще треба зважити, що наші судноплавні шлюзи – критично зношені, і потребують негайного ремонту. І схоже, саме через поганий стан судноплавних шляхів перевалка вантажів   Дніпром за 8 місяців 2020 року упала на 10%, або до 6,8 млн тонн.

Марченко також говорив, що лише на дотації аграріям у бюджеті-2021 дадуть 4,3 млрд гривень. А по факту виходить, що в наступному році на усі програми підтримки АПК дадуть 4 млрд грн. У цій сумі й “класичні» дотації, і кредити по програмі “7-9-5” та обіцяна підтримка на будівництво систем зрошення на Півдні України.

Що взяти у дохід держави

А як же наповнюватиметься бюджет-2021? Схоже, тут доречно буде згадати приказку “люди – нова нафта економіки”. Бо держказну України  наступного року  в прямому сенсі збираються наповнювати коштом доходів звичайних громадян.

За планом, найбільшими джерелами надходження  грошей у  казну мають стати ПДВ на імпортовані в Україну товари – 332,5 млрд гривень, ПДВ на зроблені в Україні товари – 130,5 млрд (цей податок закладається ж у ціну товарів, котрі купують звичайні покупці. А також — податок на доходи фізичних осіб – 138,9 млрд гривень.

Для порівняння – сплата по податку на доходи юридичних осіб має бути лише 105,9 млрд грн, дохід від продажу майна, арештованого за рішенням суду – 38 млрд грн, щорічний платіж НБУ – 33 мільярди гривень, а дивіденди держпідприємств – тільки 24,6 млрд гривень.

Чи адекватно закладати саме таку структуру доходів у бюджет  країни, економіка якої суттєво “просіла” через пандемію Covid-19 – питання відкрите. І схоже, це одна із причин, чому цього тижня ніхто не планує влаштовувати “бюджетну ніч”, а в кулуарах “Зе-команди”  обговорюють відставку міністра фінансів Марченка.